Шраг Микола Ілліч

Шраг Микола Ілліч
Народився	8 травня 1894(1894-05-08) Чернігів, Російська імперія
Помер	2 лютого 1970(1970-02-02) (75 років) Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання	Личаківський цвинтар[1]
Країна	СРСР  Російська імперія  Українська Держава  УНР
Діяльність	економіст, політик
Посада	Член Всеросійських установчих зборівd
Партія	Партія соціалістів-революціонерів

Мико́ла Іллі́ч Шраг (8 травня 1894, Чернігів — 2 лютого 1970, Львів) — український економіст і громадсько-політичний діяч. Заступник голови Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Доктор економічних наук (1967), теоретик розміщення продуктивних сил і промислових комплексів. Агент НКВД.

1917 — студент юридичного факультету Московського університету. З 1917 року — заступник голови Центральної Ради Української Народної Республіки.

26.04.1918 — призначений представником Уряду УНР при Уряді Королівства Іспанія.^[2]

З 1919 — радник української дипломатичної місії в Будапешті, 1920—1924 — перебував у Відні.

З 1924 року — працівник Харківського товариства робітників і техніків. На 1929—1930 роки — начальник планово-економічного управління (ПЕУ) Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Української СРР.

У 1931 році заарештований радянською владою за справою «Українського національного центру». В лютому 1932 року засуджений до шести років позбавлення волі, але в жовтні 1933 року його термін переглянули й випустили з тюрми^[3].

Згідно з документами, знайденими в архівах СБУ, в обмін на волю Шраг добровільно запропонував свої послуги НКВС, і написав багато «доповідних записок». Виконуючи завдання НКВС, водночас користувався великим авторитетом серед опозиційно налаштованої української інтелігенції. Певним позитивним боком його діяльності було те, що в обмін на інформацію він періодично звертався до керівництва НКВС із запитами на звільнення певних культурних діячів^[3].

1945 — скерований у Львівську область, сектор водного планування, за сумісництвом — викладач у ВНЗ Львова та Харкова. У 1952 році закінчив Львівський торгово-економічний інститут.

З 1954 — доцент, 1955 — кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки промисловості та організації машинобудування енергетичних підприємств, 1958—1963 — завідувач кафедрою економіки та організації машинобудування і приладобудування, з 1964 — доцент, професор кафедри економіки і організації галузевої промисловості Львівського політехнічного інституту. Автор близько 50 наукових праць про формування, теоретичне обґрунтування та розвиток промислових комплексів. Член наукової ради з економічних проблем в Інституті економіки АН СРСР.

Помер 2 лютого 1970, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 45.^[4]

У 1992 р. в холі Львівської політехніки відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, що вшановувала викладачів навчального закладу за внесок у громадське, культурно-освітнє та наукове життя України. Другим — після прізвища Петра Франка — у списку викарбуваних золотом імен стоїть прізвище М. Шрага.

• В. І. Головченко. Шраг Микола Ілліч // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Осташко Т. С. Шраг Микола Ілліч // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 656. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Нові імена. Львівщина та львів'яни. Історико-біографічний енциклопедичний довідник. — Львів, 2004 — С. 426
• Тамара Демченко. «У мене чиста совість». Микола Шраг: унікальна доля українського революціонера // День, 24 вересня 2004.

• Шраг М. І. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.