Щербина Микола Гаврилович

Щербина Микола Гаврилович
Народження	1 квітня 1919(1919-04-01) село Яковлівка
Смерть	21 листопада 1952(1952-11-21) (33 роки) СРСР
Поховання	Казанське кладовищеd
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	ВПС СРСР
Рід військ	Винищувальна авіація
Освіта	Качинське вище військове авіаційне училище льотчиків
Партія	КПРС
Звання	Підполковник авіації
Війни / битви	Німецько-радянська війна
Нагороди
Щербина Микола Гаврилович у Вікісховищі

Мико́ла Гаври́лович Щерби́на (нар. 1 квітня 1919(19190401) — пом. 21 листопада 1952) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1944), під час Німецько-радянської війни штурман 26-го гвардійського винищувального авіаційного полку (2-й гвардійський винищувальний авіаційний корпус, Військ ППО).

Народився 1 квітня 1919 року в селі Яковлівка Березнегуватського району Миколаївської області в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1933 році закінчив 7 класів неповної середньої школи в місті Запоріжжя, у 1934 році — школу ФЗУ. Працював слюсарем на Запорізькому заводі феросплавів.

До лав РСЧА призваний у грудні 1937 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. Проходив військову службу в частинах ВПС Московського військового округу.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. У червні-липні 1941 року — командир ланки 34-го винищувального авіаційного полку, в липні-вересні 1941 року — командир ланки 35-го винищувального авіаційного полку. У складі військ ППО брав участь в обороні Москви, захищаючи повітряний простір над містом.

З вересня 1941 року переведений до складу авіації ППО Ленінграда. У вересні 1941 — командир ланки 19-го винищувального авіаційного полку, у вересні-жовтні 1941 — командир ланки 124-го винищувального авіаційного полку, з жовтня 1941 по жовтень 1944 року — командир ланки, заступник командира — штурман авіаескадрильї, командир авіаескадрильї, заступник командира — штурман 26-го (з листопада 1942 року — 26-го гвардійського) винищувального авіаційного полку.

Всього за роки війни здійснив 445 бойових вильотів (з них 134 — вночі) на винищувачах МіГ-3, «Харрікейн» і Як-9. Провів 52 повітряних бої, в яких збив особисто 7 та в складі групи 4 літаки супротивника. Знищив на землі 12 ворожих літаків.

У повоєнні роки продовжував службу в авіації ППО. У 1949 році присвоєно військове звання підполковник. У 1950 році закінчив Липецькі вищі офіцерські льотно-тактичні курси. Командував 178-м винищувальним авіаційним полком ППО, освоїв реактивний винищувач МіГ-15. Військовий льотчик 1-го класу (1951).

21 листопада 1952 року загинув в авіаційній катастрофі. Похований на Казанському кладовищі в місті Пушкін (нині в межах Санкт-Петербурга).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 серпня 1944 року капітану Щербині Миколі Гавриловичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 4508).

Також нагороджений орденом Червоного Прапора, орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, Червоної Зірки, медалями.

• Бундюков А. Г., Кравченко М. В. Сыновняя верность Отчизне: Очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Николаевской области. — Одесса: Маяк, 1982, стор. 299—301.
• Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне видання. — Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005.

• Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 10 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
• Щербина Николай Гаврилович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Радянського Союзу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.