Перші згадки про населені пункти району відомі з перепису Пермі Великої 1579 року. У книзі І.Яхонтова зазначаються присілки Юсва на річці Юсва, Туманська та Купрос. В перепису М.Кайсарова 1623–1624 років — починки Кірдим на річці Кірдимка, Ужегов та Мосейков, присілки Мартинова та Слудка на річці Іньва, Майкор та Карпово. В 1730 році територія району цілком входила до земель Строганових. 1754 року М. Г. Строганов заснував мідеплавильний завод у Пожві. 1775 року східна частина району відійшла до сенатора Всеволода Олександровича Всеволозького, а після його смерті — Всеволода Андрійовича Всеволозького. Останній будує також залізоробні заводи Єлизавето-Пожвинський (1798) та Майкорський-Нікітінський (1811). Відомі на той час Пожвинський та Майкорський заводи тривалий час визначали статус гірничозаваодського Уралу. Західна ж частина району залишалась у руках Строганових. 1814 року на Пожвинському заводі були збудовані два перші пароплави — на 6 та 16 кінських сил. 1816 року вперше в Росії у майстернях заводу використані газові ліхтарі. 1829 року на Всеросійській виставці заводом експонувалось надтонке листове залізо товщиною як цигарковий папір. Цим залізом були пізніше вкриті дахи королівського замку у Лондоні. 1839 року на заводі збудований пароплав «Перм'як» — перший російський пароплав широкої колії.
У селі Архангельське на території Михайло-Архангельської церкви (збудованої 1842 року) знаходиться священний камінь. Його образно називають сідлом Іллі Пророка або сідлом Пери-богатиря. Більшість стверджують, що при сидінні на ньому виконуються загадані бажання.
У селі Купрос знаходяться унікальний пам'ятник дерев'яного зодчества — церква Миколи Чудотворця, збудована графом Г. О. Строгановим 1768 року. 1930 року церкву закрили, скинули дзвіницю, будівля поступово зруйнувалась, але на його стінах залишились фрески з лицями святих. З 2006 року ведеться відновлення церкви.
У селищі Пожва збудована Свято-Троїцька церква (1865 рік). У селі Юсьва розташований жилий будинок купця Баталова, збудований у кінці 19 століття.
Баяндін Анатолій Денисович (1926–1962) — уродженець села Архангельське; фронтовий письменник, художник, автор військових повістей «Дівчата нашого полку», «Сто днів, сто ночей», «Відчайдушна»
Казанцев Павло Максимович (1916–1991) — уродженець селища Пожва, ветеран Другої світової війни, більше 40 років працював на Пожвинському машинобудівному заводі від майстра до директора. 1966 року видав книжку «На старому уральському заводі»
Попов Андрій Петрович (1904–1970) — уродженець присілку Кекур, заслужений лікар Росії, закінчив Свердовський медичний інститут, в роки війни працював у шпиталі, з 1946 року завідувач Юсьвинської районної лікарні. На його честь в селі Юсьва1976 року названа вулиця
.png)
.png)
.svg)
