Яан Соотс
Яан Соотс (ест. Jaan Soots; 12 березня 1880, волость Хельме, Валкський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія, нині — Вальгамаа, Естонія — 6 лютого 1942, Усольє, Пермська область, Росія) — естонський військовий і державний діяч, генерал-майор (1919). ЖиттєписНародився на хуторі Кюті (на території сучасної волості Хельме повіту Валгамаа в Естонії) у волості Хельме Валкського повіту Ліфляндської губернії. Закінчив Віленське піхотне юнкерське училище (1904), Миколаївську академію Генерального штабу (1913). Служив офіцером у російській армії, брав участь у російсько-японській війні, працював у Генеральному штабі. Учасник Першої світової війни. На грудень 1915 — ст. ад'ютант штабу 12-ї кавалерійської дивізії. Підполковник (1916). Офіцер для доручень штабу 12-ї армії (1916). З 27 листопада 1916 — штаб-офіцер для доручень від. ген-квартирмейстера штабу 11-ї армії. У 1917 — член Головного комітету «Союзу офіцерів армії і флоту», підтримав «корнилівський виступ», був заарештований і запроторений в Бихівську в'язницю. Після жовтня 1917 повернувся на батьківщину в Естонію. З 1918 служив в естонській армії, брав участь у Визвольній війні: начальник оперативного штабу, з 24 лютого 1919 — начальник штабу Верховного головнокомандувача. Учасник Тартуського мирного договору 1920, в тому ж році вийшов у відставку. Нагороджений Хрестом Свободи першого розряду першого ступеня — за військові заслуги. У 1921-1923, 1924-1927 — військовий міністр. Був членом Аграрної партії. Член Рійгікогу (парламенту) першого — шостого скликань. У 1934-1939 — мер Таллінна. У 1935-1938 — член Державної економічної ради, з 1938 — член Державної ради оборони. Голова Комітету історії Визвольної війни. У 1940 під час окупації балтійських держав Совєцьким Союзом заарештований НКВД СССР, доведений до смерті у концтаборі. Література
Бібліографія
Посилання
|