Язиково-губні приголосні
Язиково-зубні приголосні (англ. Linguolabials) — у фонетиці група приголосних звуків, що мають однакове місце творення: вони артикулюються язиком чи кінчиком язика проти верхньої губи, що стягується вниз до язика. Язиково-зубні приголосні дуже рідко зустрічаються у мовах світу. Вони знайдені у кластері мов на Вануату, у діалекті Каджоко мови Біджаго[en] у Гвінеї-Бісау, у мові Умотіна[en] (вимерла мова з сім'ї бороройських мов[en] із Бразилії), та у паралінгвістичних звуках у решті світу. Вони також поширені при розладах мовлення[en]. У розширеннях до МФА існує спеціальний діакритик для таких звуків. Язиково-губні приголосні передаються у Міжнародній фонетичній абетці додаванням діакритики-"чайки"[1]: U+033C ◌̼ COMBINING SEAGULL BELOW до відповідного ясенного приголосного, або додаванням діакритика апікального приголосного, U+033A ◌̺ COMBINING INVERTED BRIDGE BELOW, до відповідного губного приголосного.[2] ОписЯзиково-губні виникають при обмеженні потоку повітря між язиком та верхньою губою. Існують різні способи творення язиково-губних приголосних: проривні, носові, фрикативні; також вони можуть вимовлятись за допомогою кінчика язика (апікальні), його поверхні (ламінальні), або нижньою частиною язика (субламінальні)[3][4]. За звучанням язиково-губні більше подібні до ясенних ніж до губних. Язиково-губні можна відрізнити від губних і ясенних за допомогою формантних переходів і носових резонансів.[5] Список приголосних
Зсуви звуківУ Вануату в деяких мовах Санто-Малекула[en] у минулому відбувся зсув губних приголосних у зубні, між якими певний час були язиково-губні приголосні, що лишились в інших мовах сімей Санто і Малекула. Наприклад, у мові несе, губні стали язиково-губними перед неокругленими голосними; У толомако сталася ще більша трансформація: протоокеанічне *bebe стало p̈ep̈e 'метелик' (/t̼et̼e/) у мові тангоа, а вже у мові толомако стало /tete/; подібним чином, протоокеанічне *tama стало tam̈a 'father' (/tan̼a/) у тангоа і /tana/ у толомако. Примітки
Джерела
|