Ялпуг
міст через річку у м. Комрат, Молдова
45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.677064° пн. ш. 28.591947° сх. д. / 45.677064; 28.591947
Витік	с. Ялпуг, Чимішлійський район, Молдова
• координати	46°39′58″ пн. ш. 28°35′04″ сх. д. / 46.666191666667° пн. ш. 28.584486111111° сх. д. / 46.666191666667; 28.584486111111
Гирло	озеро Ялпуг
• координати	45°40′37″ пн. ш. 28°35′31″ сх. д. / 45.677064° пн. ш. 28.591947° сх. д. / 45.677064; 28.591947
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Молдова  Україна Одеська область
Прирічкові країни:	Молдова (Гагаузія)
Регіон	Болградський район Тараклійський район Гагаузія Чимішлійський район
Довжина	114 км
Площа басейну:	3180 км²
Притоки:	Ялпужель і Велика Салча
Медіафайли у Вікісховищі

Я́лпуг (або Я́лпух, рум. Ialpug) — річка в Молдові та Україні, у межах Болградського району Одеської області (південна Бессарабія). Впадає до озера Ялпуг (басейн Дунаю).

Довжина 114 км (перша україномовна Українська загальна енциклопедія 1933 року видання наводить довжину річки у 107 км) площа водозбірного басейну 3180 км² (в межах України відповідно 10 км і 52  км²) ^[1][2]. Похил річки 1,1 м/км. Долина у верхів'ях каньйоноподібна, у пониззі завширшки 3,5—4 км. Заплава завширшки 0,5—1,5 км, у нижній течії заболочена. Річище звивисте, влітку пересихає. Використовується на зрошування.

Ялпуг бере початок на південних схилах Центральномолдавської височини, біля села Ялпуг (Чимішлійський район, Молдова)^[3], де її живлять підземні джерела. У горішній частині тече Бессарабською височиною, в долішній — Причорноморською низовиною. Тече переважно на південь. Впадає до північної частини озера Ялпуг неподалік від західної околиці міста Болграда.

На території Молдови у заплаві річки Ялпуг розташована столиця Гагаузської автономії — місто Комрат, села Дезгінжа, Буджак, Кірсова, Бешалма, Конгаз, Новоселовка, Чумай, Мирне.

З метою запобігання повеням шляхом концентрації паводкової хвилі, гідрологічний режим річки Ялпуг був змінений. З цією метою річище було випрямлено в канал, побудовані вали і греблі^[4].

У руслі річки Ялпуг побудовано водосховища^[5]:

• Водосховище (озеро) Комрат — розташоване вище за течією міста Комрат, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рік уведення в експлуатацію — 1957, проект — Молдсільхозпроект
• Водосховище (озеро) Конгаз — розташоване вище за течією села Конгаз, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1961, проект — Молдсільхозпроект
• Водосховище (озеро) Тараклія — розташоване вище за течією села Тараклія, об'єм понад 1 млн. м³ води. Загальні відомості про озеро: тип — руслове, регулювання стоку — сезонне, призначення: зрошення, водопостачання, рибоводство, рекреація, рік введення в експлуатацію — 1982, проект — Інститут Молдгіпроводгосп

Хімічний склад води

Норма стоку річки Великий Ялпуг на рік складає 35,1 млн. м³.

Загальна мінералізація води річки змінювалася від 352,75 мг/дм³ (26.08.1947 р.) до 10337 (22.09.2009 р., табл. 1). Лише 7,6 % проб води річки мали мінералізацію менше 1000 мг/дм³ (ГДК для водойм рибогосподарського призначення), 22,8 % — менше 1500 мг/дм³ (ГДК для водойм питного водопостачання) і 49,4 % — менше 3000 мг/дм³ (гранична межа придатності води для зрошення при її хімічній меліорації). Все це свідчить, що мінералізація води у річці Великий Ялпуг має значно вищу мінералізацію ніж вода оз. Ялпуг, яке є джерелом водопостачання м. Болграда.

Таблиця 1. Статистична характеристика сольового складу води річки Великий Ялпуг

Вода річки Великий Ялпуг дуже забруднена такими компонентами сольового складу як сульфати й хлориди. Уміст SO₄^2- у воді річки змінювався від 25,95 (26.08.1947 р.) до 2800 (22.09.2009 р.) мг/дм³. При цьому 97,5 % проб води мають значення SO₄^2- вищі за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (100 мг/дм³) та 77,2 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (500 мг/дм³).

Концентрація хлоридів у воді річки за роки досліджень становила від 60 (26.08.1947 р.) до 3555 (22.09.2009 р.) мг/дм³. 69,6 % проб води річки мали уміст хлоридів вищий за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (300 мг/дм³), а 65,9 % проб — вищі за ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (350 мг/дм³).

Уміст натрію (найбільш вагомого й токсичного катіона) у воді річки коливався від 0,55 (26.08.1947 р.) до 2472 (21.05.2012 р.) мг/дм³. В 95 % проб уміст натрію перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм³), а в 88,9 % проб — ГДК для водойм господарсько-побутового призначення (200 мг/дм³). Отже, уміст натрію у воді р. Великий Ялпуг значно вищий ніж у воді оз. Ялпуг і суттєво забруднює її й погіршує якість питної води у водозаборі м. Болграда.

Варто відмітити, що з роками, якість води в річці Великий Ялпуг погіршується, а її мінералізація поступово зростає за рахунок в першу чергу хлоридів, сульфатів, натрію та магнію. Середня мінералізація води річки за 2007—2012 рр. склала 4690,9 мг/дм³, що в 3,63 рази перевищує мінералізацію води цієї ж річки за 1947—1949 рр. (табл. 2). Уміст хлоридів, сульфатів, натрію та магнію у воді річки за цей період зріс відповідно у 5,9, 4,09, 3,38 та 6,47 рази.

Таблиця 2. Зміна хімічного складу й мінералізації води р. Великий Ялпуг у часі 

Основний антропогенний вплив на стан річки здійснюють промислові та господарські об'єкти міста Комрат, внаслідок незадовільного рівня розвитку системи водовідведення^[6][7]. Місто має централізовану систему каналізації, проте покриття нею міста складає менше 35 %. У Комраті тривалий час не працює та залишається в аварійному стані міська станція очищення стічних вод. Усі неочищені стічні води скидаються в річку Ялпуг, унаслідок чого збільшується кількість важких захворювань, таких як: гепатит, піелоневрит, туберкульоз, астма^[8].

У сусідніх населених пунктах Дезгинжа, Кирсова та Бешалма покриття послугами каналізації складає 0 %, у селі Буджак — 52 %, проте в даному населеному пункті відсутні очисні споруди.

На даний час місцеві органи влади не планують будівництво та експлуатацію індивідуальних очисних споруд у кожному зазначеному населеному пункті ефективним рішенням. Найкращим варіантом вирішення проблеми вважається будівництво та експлуатація загальної для цих населених пунктів інфраструктури з очищення стічних вод.

Згідно з проведеними дослідженнями, вплив стоку річки Ялпуг на якість вод озера Ялпуг позначається лише в його північній частині^[9].

Якість поверхневих вод

Протягом 2019-2020 року з метою визначення гідрохімічних показників якості поверхневих вод були проведені лабораторні дослідження^[10]. За їх результатами встановлено класи якості поверхневих вод^[11].

Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені) вказані в таблиці 3.

Таблиця 3. Показники, що визначили значення V класу якості (дуже забруднені), від витоку до кордону з Україною (с. Мирне).

• Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
•  Лозовіцький П. С. Оцінювання якості води оз. Ялпуг — м. Болград за сольовим складом та мінералізацією / П. С. Лозовіцький // Часопис картографії. Вип.10. 2014. С. 250—281.
• Ялпух [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] / Українська загальна енциклопедія: Книга Знання. В 3-х т. — Т. 3: С–Я / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів; Станиславів; Коломия: Рідна школа, 1933. — 676 с.

Це незавершена стаття з географії Молдови. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.