Ян Бучацький (староста)

Ян Бучацький
Ян Бучацький
Jan Buczacki
Псевдо	Іван Бучацький, Ioanne Buczaczski de Lythwynow
Народився	1400
Помер	між 14 липня 1453/25 травня 1454
Підданство	Корона Польська
Національність	поляк
Діяльність	військовик, урядник, меценат
Посада	староста перемиський теребовлянський
Конфесія	католик
Рід	Бучацькі
Батько	Міхал Бучацький з Підгаєць
Мати	Ельжбета з Яричева, Княгиничів, Підгаєць гербу Сулима
У шлюбі з	Ядвіґа з Бережан
Діти	Ян, Анна
	Герб;
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучацький.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Ян Бучацький.

Бучацький^[6]^[7] Ян^[8] (іноді Іван Бучацький, Ян Литвиновський^[9]) гербу Абданк (бл.1400 — між 19 лютого 1451/25 травня 1454^[10]) — шляхтич, урядник в Галичині, що належала Королівству Польському, представник роду Бучацьких.

Біографія

Старший син подільського воєводи, галицького старости й каштеляна Міхала Бучацького з Підгаєць та його дружини Ельжбети Княгиницької з Підгаєць, сестри галицького каштеляна Яна^[11] Влодковича^[12] з Княгиничів^[11] (Яричева, Кукільників; Яричовскої, або Княгиницької^[13]).

1434 року згаданий як теребовлянський староста^[11]. Після загибелі батька в 1438 році з малолітніми братами та матір'ю-вдовою перебував під опікою стрийка Міхала «Мужила» Бучацького (до 1444) та вуя — галицького каштеляна Яна Влодковича (Княгиницького) (до 1445). Досягнувши повноліття^{[джерело?]}, у січні 1445 році перейняв опіку над молодшими братами^[14].

Попри участь у конфедерації Спитка з Мельштина, став старостою теребовельським з жовтня 1439 року, а у травні того ж року разом з братом Міхалом, теж конфедератом, отримали від короля Казимира IV Яґеллончика запис 300 гривень, забезпечених на Тлумачі^[15]^[16] 1441 р. в Галичі видав грамоту, якою зобов'язався виплатити руському (львівському) воєводі Пйотрові Одровонжу 300 польських гривень^[17]. Як судовий засідатель, згадується в найдавніших записках львівських судів 1440-1456 років з 14 березня 1443 р. по 14 травня 1453 р. За часів його батька у Литвинові існувало дерев'яне укріплення — Fortalicjum. 1448 року надав фундаційну грамоту на закладення у Литвинові костелу.

14 липня 1453 року його інтереси під час засідання львівського суду представляв Ян Ширменський^[18]. Помер або загинув між 14 липня 1453 р. та 25 травня 1454 р. (цього дня розглядався позов львівського латинського архиєпископа Григорія Сяноцького до вдови Яна Бучацького — Ядвиґи з Бережан (Литвинівської))^[19].

Шлюб, діти

Був одружений з Ядвиґою Цебровською^[20] з Бережан та Божикова^[21] (другий чоловік — Грицько Кердейович), у шлюбі з якою народились:

Ян (? — після 1476) — дідич Литвинова; 2 травня 1476 р., разом з Яном Скарбеком у Саранчуках видали фундушеву грамоту для парафіяльного костелу в Литвинові, підтвердив грамоту батька^[22]
Анна — доброчинниця Латинського катедрального собору у Львові, ^[23] дружина белзького каштеляна Дерслава з Угнева^[24] (у джерелах — з Говнова^[25]^[26]^[27]), син белзького воєводи Зиґмунта з Радзанова, Угнева^[28]^[27]. У 1457 році опікуном дітей був брат Яна Бучацького Миколай^[11].

Маєтності

1448 року провів остаточний поділ родових маєтностей, отримав, зокрема, Литвинів, тому став підписуватися Литвинівський^[14]. Володів селами Богородчани, Хриплин, Черніїв, ^[29] як найстарший з синів мав успадкувати Чешибіси (тепер Єзупіль)^[30]. 1453 року від стрийка М. Мужила набув Библо^[11] (тодішній Галицький повіт^[31]).

Примітки

↑ Akta grodzkie i ziemskie… — Т. 14. — S. 311.
↑ Akta grodzkie i ziemskie… — T. 14. — S. 380.
↑ Там само. — S. 410.
↑ Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84. — ISBN 83-04-03291-0. (репринт 1989 р.) (пол.)
↑ Akta grodzkie i ziemskie… — Т. 14. — S. 83—84.
↑ у 12 томі «Актів гродських і земських» лат. Ioannes de Czernyow
↑ Akta grodskie i ziemskie [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 460.
↑ Бучацькі // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 200
↑ Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 96, 359.
↑ Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Т. XIV. — S. 311.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 216.
↑ Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 42, 139.
↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 29 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
↑ ^а ^б Pociecha W. Buczacki Jakub, h. Abdank (†1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 81.
↑ Czwojdrak B. Kilka uwag o konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Średniowiecze Polskie i Powszechne. — 2002. — № 2. — S. 210 (прим.). (пол.)
↑ ще одна дата — з 4 березня 1441 р., брав участь в засіданні сяноцького суду) → див.: Akta grodzkie i ziemskie. Найдавніші записки сяноцьких судів 1423—1462 років. — Львів, 1886. — Т. 11. — S. 177—178. (лат.)
↑ Грамота Яна Бучацького. — Львів, 1869. — Т. 1. — S. 27-28. (лат.)
↑ Akta grodzkie i ziemskie… — Т. XIV. — S. 380.
↑ Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Т. 14. — S. 410—411.
↑ Kurzej M. Kaplica publiczna (kościół) p.w. Zwiastowania p.w. Naiśw. Pannie Marii w Litwinowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2000. — T. 15. — 599 il. — S. 321. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9.
↑ Boniecki A. Herbarz polski… — 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 42—43.
↑ Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Т. 2. — S. 219—221.
↑ Rudniki (3), wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 939. (пол.). — S. 939. (пол.)
↑ Uhnowska (Huhnowska) z Buczackich Anna // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 87. (пол.)
↑ Buczaccy [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Ostrów (20) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 70. (пол.) — S. 708. (пол.)
↑ ^а ^б Litwinów (po rus. Łytwyniw) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 350. (пол.) — S. 350—351.
↑ Niszczycki (początkowo Radzanowski) Andrzej z Niszczyc h. Prawdzic (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 134—135. (пол.)
↑ Історія села Хриплин. Частина 1. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 листопада 2013.
↑ Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 10. (пол.)
↑ Akta grodzkie i ziemskie…, 1887. — Т. XII. — S. 220.

Джерела

Банах І. Бучацькі на Підгайцях // Галицька брама. — 2006. — № 135/136.
Дуда І. Бучацькі // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — ISBN 966-528-197-6.
Akta grodskie i ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. (лат.), (пол.)
Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie… (найдавніші записки львівських судів 1440—1456 років) [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]. — Lwów, 1889. — Т. 14. — 655 s. (лат.), (пол.)
Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.]. — Warszawa: Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — T. 2. — S. 215—221. (пол.)
Urzednicy wojewodztwa ruskiego XIV—XVIII ww. Spisy / opracował K. Prszyboś. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987. — S. 96, 359. (пол.)

Посилання

Родовід Івана Бучацького // «Родовід». Багатомовне генеалогічне дерево
Jan Buczacki h. Abdank (1400—1448) [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
Родичі Ядвиґи з Бережан Бучацької [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
Buczaccy (пол.)
http://www.geni.com/people/El%C5%BCbieta-Kniehinicka-de-Podhajce/6000000015836174279 [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (пол.), (лат.)

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Akta grodzkie i ziemskie… — Т. 14. — S. 311.

[2] Akta grodzkie i ziemskie… — T. 14. — S. 380.

[3] Там само. — S. 410.

[4] Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1438) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 84. — ISBN 83-04-03291-0. (репринт 1989 р.) (пол.)

[5] Akta grodzkie i ziemskie… — Т. 14. — S. 83—84.

[6] у 12 томі «Актів гродських і земських» лат. Ioannes de Czernyow

[7] Akta grodskie i ziemskie [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 460.

[8] Бучацькі // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 200

[9] Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 96, 359.

[10] Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Т. XIV. — S. 311.

[Boniecki_216-11] а ^б ^в ^г ^д Boniecki A. Herbarz polski [Архівовано 14 січня 2019 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 2. — S. 216.

[12] Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII ww.… — S. 42, 139.

[13] Архівована копія. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 29 січня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

[Pociecha_81-14] а ^б Pociecha W. Buczacki Jakub, h. Abdank (†1501) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — S. 81.

[15] Czwojdrak B. Kilka uwag o konfederacji Spytka z Melsztyna z 1439 roku [Архівовано 21 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Średniowiecze Polskie i Powszechne. — 2002. — № 2. — S. 210 (прим.). (пол.)

[16] ще одна дата — з 4 березня 1441 р., брав участь в засіданні сяноцького суду) → див.: Akta grodzkie i ziemskie. Найдавніші записки сяноцьких судів 1423—1462 років. — Львів, 1886. — Т. 11. — S. 177—178. (лат.)

[17] Грамота Яна Бучацького. — Львів, 1869. — Т. 1. — S. 27-28. (лат.)

[18] Akta grodzkie i ziemskie… — Т. XIV. — S. 380.

[19] Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Т. 14. — S. 410—411.

[K_321-20] Kurzej M. Kaplica publiczna (kościół) p.w. Zwiastowania p.w. Naiśw. Pannie Marii w Litwinowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, 2000. — T. 15. — 599 il. — S. 321. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-49-9.

[21] Boniecki A. Herbarz polski… — 1907. — Cz. 1. — T. 10. — S. 42—43.

[22] Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Т. 2. — S. 219—221.

[23] Rudniki (3), wś, pow. podhajecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 939. (пол.). — S. 939. (пол.)

[24] Uhnowska (Huhnowska) z Buczackich Anna // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : PAN, 1963. — T. Х/1, zeszyt 44. — S. 87. (пол.)

[25] Buczaccy [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[26] Ostrów (20) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 70. (пол.) — S. 708. (пол.)

[:0-27] а ^б Litwinów (po rus. Łytwyniw) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 350. (пол.) — S. 350—351.

[28] Niszczycki (początkowo Radzanowski) Andrzej z Niszczyc h. Prawdzic (zm. 1532) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. XXIII/1, zeszyt 96. — S. 134—135. (пол.)

[29] Історія села Хриплин. Частина 1. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 14 листопада 2013.

[30] Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. — S. 10. (пол.)

[31] Akta grodzkie i ziemskie…, 1887. — Т. XII. — S. 220.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]