Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Ян ван Ейк

Ян ван Ейк
Jan van Eyck
Портрет чоловіка в тюрбані (можливо, автопортрет), 1433 рік
Народженнябл. 1385 або 1390
Маасейк, Єпископство Льєж, Священна Римська імперія[1]
Смерть9 липня 1441(1441-07-09)
 Брюгге, Фландрське графство, Бургундські Нідерланди[1]
ПохованняSt. Donatian's Cathedrald
Національністьфламандець
КраїнаПівденні Нідерланди
Релігіякатолицька церква
Жанрпортретний живописd, релігійний живописd[2], жанрове малярство[2] і портрет[2]
Діяльністьхудожник, ілюстратор рукописів, архітектор, рисувальник, архітектурний кресляр
НапрямокПівнічне Відродження
ПокровительФіліп III Добрий і Іоганн III
Вплив наПетрус Крістус
ВчительРобер Кампен
ПрацівникІоганн III і Філіп III Добрий
ТвориПортрет подружжя Арнольфіні, Дрезденський триптих, Луккська мадоннаd, Гентський вівтар і Мадонна канцлера Ролена
У шлюбі зMargareta van Eyckd
Брати, сестриHubert van Eyckd, Lambert van Eyckd[3] і Margaretha van Eyckd
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Колекція Фріка[4], Музей мистецтва Метрополітен, Королівський музей витончених мистецтв, Музей Грунінгеd, St Bavo Cathedrald, Національна галерея, Державні художні зібрання Дрездена, Детройтський інститут мистецтв, Ермітаж, Берлінська картинна галерея, Музей історії мистецтв, Brukenthal National Museumd, Музей мистецтв Філадельфії, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, Museo Civico d'Arte Anticad, Королівські музеї витончених мистецтв[5], Музей Боде, Галерея Сабауда, Музей образотворчих мистецтв, Гравюрний кабінет (Берлін) і Musea Brugged[6]
Автограф

CMNS: Ян ван Ейк у Вікісховищі

Ян ван Ейк (нід. Jan van Eyck, бл. 1385 або 1390 — 9 липня 1441, Брюгге) — фламандський художник раннього Відродження, майстер портрету, автор понад 100 композицій на релігійні сюжети, один з перших художників, що освоїли техніку живопису олійними фарбами.

Біографія

Точна дата народження Яна ван Ейка невідома. Народився в Північних Нідерландах в місті Маасейк поблизу Маастрихту в герцогстві Лімбург. Навчався у старшого брата Губерта, з яким працював до 1426 року. Почав свою діяльність в Гаазі при дворі нідерландських графів. У 1422-1425 роках був живописцем графа Яна Баварського, графа Голландії, Зеландії та Генегау (Ено). З 1425 року жив у місті Лілль та був надвірним художником герцога Бургундського Філіпа III Доброго, який цінував його як митця і щедро оплачував його роботи. У 14271428 роках у складі герцогського посольства Ян ван Ейк відвідав Іспанію, а потім і Португалію. У 1427 році побував у Турне, де був з пошаною прийнятий місцевої гільдією художників. Ймовірно, зустрічався з Робером Кампені, коли бачив його роботи. Працював в Ліллі та Генті, в 1431 році придбав будинок у Брюгге й прожив там до самої смерті.

Ян ван Ейк помер у місті Брюгге в липні 1441 р. (Дата похорону — 9 липня 1441 року).

На честь Ван Ейка названо кратер на Меркурії.

Творчість

Ван Ейка вважають винахідником олійних фарб, хоча насправді він лише їх удосконалив. Але саме після нього оліяна фарба здобула загальне визнання, а олійна техніка стала традиційною для Нідерландів; в XV столітті ця техніка прийшла до Німеччини і до Франції, а звідти — до Італії.

Найвідоміший твір ван Ейка — Гентський вівтар, створений, можливо, спільно з братом Губертом. Ян ван Ейк виконав його на замовлення багатого Гентського бюргера Йодока Вейдта для його родинної капели в 1422—1432 роках. Це грандіозний багатоярусний полиптих з 26 картин, на яких зображено 258 людських фігур.

Серед шедеврів Яна ван Ейка «Мадонна канцлера Ролена», а також портрет купця, представника банкірського дому Медічі, Джованні Арнольфіні з дружиною — так званий «Портрет подружжя Арнольфіні», що зберігається в Національній галереї в Лондоні.

Мав декілька учнів, серед них — Петрус Крістус.

Основні роботи

Галерея

Література

  • Егорова К. С. Ян ван Эйк. М., 1965;
  • Никулин Н. Н. Ян ван Эйк [Альбом]. Л., 1967
  • Friedländer М. J., Die altniederländische Malerei, Bd 1, B., 1924;
  • Baldass L., Jan van Eyck, L., 1952;
  • Panofsky E., Early Netherlandish painting. Its origins and character, v. 1—2, Camb. (Mass.), 1953
  • Norbert Schneider: Jan van Eyck, Der Genter Altar. Fischer-Taschenbuch-Verl, Frankfurt/Main 1997, ISBN 3-596-23933-8.
  • Otto Pächt: Van Eyck. Die Begründer der altniederländischen Malerei. 3. Auflage. Prestel, München 2002, ISBN 3-7913-2720-8.

Див. також

  • 9561 ван Ейк — астероїд, названий на честь художника.

Примітки

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya