34-та мотострілецька дивізія (СРСР)

34-та мотострілецька дивізія
(1965—1992)
126-та мотострілецька дивізія
(1957—1965)
34-та мотострілецька дивізія; (1965—1992) 126-та мотострілецька дивізія; (1957—1965)
рос. 34-я мотострелковая Симферопольская Краснознамённая ордена Суворова дивизия имени Серго Орджоникидзе
На службі	1957—1992
Країна	Радянський Союз → Російська Федерація
Вид	Радянська армія
У складі	Уральський військовий округ
Гарнізон/Штаб	Російська РФСР; м. Свердловськ (Єкатеринбург)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 34-та дивізія.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 126-та дивізія.

34-та мотострілецька Сімферопольська Червонопрапорна ордена Суворова дивізія імені Серго Орджонікідзе (34 МСД, в/ч 45463) — з'єднання мотострілецьких військ Радянської армії чисельністю в дивізію, яке існувало у 1957—1992 роках. Дислокувалося у м. Свердловськ (Єкатеринбург).

Після розпаду СРСР у 1992 році дивізія увійшла до складу Збройних сил РФ як 34-та мотострілецька дивізія.

Докладніше: 34-та мотострілецька дивізія (РФ)

Історія

У 1957 році 77-ма стрілецька дивізія переформована на 126-ту мотострілецьку дивізію у складі 63-го армійського корпусу.^[1]

11 січня 1965 року з'єднання перейменовано на 34-ту мотострілецьку дивізію.^[1]

Після розпаду СРСР у 1992 році дивізія увійшла до складу Збройних сил РФ як 34-та мотострілецька дивізія.

Докладніше: 34-та мотострілецька дивізія (РФ)

Структура

Озброєння

Примітки

↑ ^а ^б Феськов, 2013, с. 163.

Література

Феськов В.И., Калашников К.А., Голиков В.И., Слугин С.А. Часть 1 (Сухопутные войска) // Вооруженные Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. — Томск, 2013. — 640 с. — ISBN 978-5-89503-530-6.

Джерела

Michael Holm, 34th Simferopolskaya Red Banner order of Suvorov Motorised Rifle Division imeni S. Ordzhonikidze(англ.) // ww2.dk

[FOOTNOTEФеськов2013163-1] а ^б Феськов, 2013, с. 163.

[1]