6 Геба
6 Ге́ба — великий астероїд головного поясу, що містить близько 0,5 % маси всього поясу астероїдів. Однак через свою високу густину (більшу, ніж у Місяця чи навіть Марса), Геба не входить до двадцятки найбільших астероїдів за об'ємом. Така висока густина свідчить про цільне тіло, яке не зазнало зіткнень, що не характерно для астероїдів такого розміру — вони, як правило, являють собою нещільно зв'язані купи уламків. За яскравістю Геба є п'ятим об'єктом у поясі астероїдів після Вести, Церери, Іриди та Паллади. Вона має середню зоряну величину в опозиції +8,3, що приблизно дорівнює середній яскравості Титана[4]. Якщо ж опозиція трапляється поблизу перигелію, то зоряна величина може досягати +7,5. Геба може бути батьківським тілом H-хондритових[en] метеоритів, на які припадає близько 40 % усіх метеоритів, що падають на Землю. ІсторіяГебу відкрив Карл Людвиг Генке 1 липня 1847 року. Вона стала шостим об'єктом у поясі астероїдів. Це було друге й останнє відкриття Генке після 5 Астреї. Астероїд назвали на честь богині молодості Геби. Назву запропонував Карл Фрідріх Гаусс на прохання Генке. Символом астероїда Гаусс обрав чарку[5][6]. Можливий зв'язок з H-хондритамиРаніше Геба вважалась ймовірним батьківським тілом H-хондритових[en] метеоритів і залізних метеоритів IIE[en]. Це означало б, що з Геби походить приблизно 40 % усіх метеоритів, що падають на Землю. Докази цього зв'язку включають наступне:
Однак спостереження, проведені на Дуже великому телескопі у 2017 році, показали, що спричинені зіткненнями кратери на Гебі становлять лише 20 % від необхідного об'єму сімейства Н-хондритових астероїдів. Це означає, що Геба не може бути основним джерелом Н-хондритових метеоритів[9]. Фізичні характеристикиАналіз кривої блиску показує, що Геба має досить кутасту форму, що може бути пов'язано з кількома великими ударними кратерами. Геба обертається в прямому напрямку, північний полюс вказує на екліптичні координати (β, λ) = (45°, 339°) з невизначеністю 10°. Це дає осьовий нахил близько 42°. Геба має яскраву поверхню і, коли її ідентифікують як батьківське тіло H-хондритів, то її поверхню розглядають як суміш силікатних хондритових порід зі шматками заліза та нікелю. Ймовірний сценарій утворення металу на поверхні може бути таким:
5 березня 1977 року Геба покрила γ Кита[en], яскраву зорю 3-ї величини. Між 1977 і 2021 роками спостерігали 14 покриттів зір Гебою. За результатами спостереження покриття зорі 1977 року Пол Малей повідомив про відкриття маленького супутника Геби[10]. Його прозвали «Джеба», що разом з Гебою звучало аналогічно до англійської фрази heebie-jeebies, що означає відчуття страху або огиди. Це було перше сучасне припущення, що астероїди мають супутники. Лише через 17 років було офіційно виявлено перший супутник астероїда (Дактиль, супутник 243 Іди). А відкриття супутника Геби так ніколи й не було підтверджено. Примітки
Посилання
|