На ранніх етапах операції «Барбаросса» німці захопили велику кількість (приблизно 1300) радянських 76-мм дивізійних гармат зразка 1936 року (Ф-22). Ця радянська гармата мала потужні характеристики і запас міцності; також спочатку передбачалося використовувати більш потужний снаряд, ніж той, який згодом був прийнятий на озброєння. Водночас в ролі протитанкового засобу конструкція артилерійської системи мала деякі певні недоліки: щит був занадто високий, розміщення двох членів обслуги не було зручним, а прицільна система більше лічила саме під роль дивізійної польової гармати Ф-22. Продемонструвавши значну ощадливість, німецькі інженери змогли швидко модифікувати Ф-22, і згодом гармата була прийнята на озброєння вермахту у первісному вигляді як FK 296(r). Наприкінці 1941 року німецькі інженери розробили програму модернізації цих гармат. Початкові модифікації, що привели гармату до стандарту FK36 (r), включали:
видалення верхньої частини щита та використання обрізків броні для накладання їх на нижню частину щита й відповідно його зміцнення
розточування камори для стрільби потужнішим зарядом. Радянська гільза мала довжину 385,3 мм та діаметр фланця 90 мм, нова німецька гільза мала довжину 715 мм з діаметром фланця 100 мм відповідно. Обсяг метального заряду зріс у 2,4 рази
установка дулового гальма для зменшення сили віддачі, яка відповідно зросла
перенесення рукояток приводів наведення зброї однією сторону з прицілом
зменшення кута піднесення (з 75 ° до 18 °)
модернізація противідкатних пристроїв, зокрема відключення механізму змінного відкату
розробка та випуск нового боєкомплекту
заміна радянського прицілу на німецький протитанковий прицільний блок типу Pak 38 (який включав стандартний оптичний телескопічний приціл ZF3x8 і резервний відкидний металевий приціл. Як і Pak 40 і Pak 97/38, на прицілі було передбачено пристрій для установки непрямого прицілу — Aushilfsrichtmittel 38 (ARM38).
У квітні 1942 року на фронт почали надходити перші перероблені протитанкові гармати Pak 36(r). За цей рік німці переробили 358 гармат, у 1943 році — 169 і в 1944 — 33. Крім цього, ще 894 гармати було модифіковано для подальшого їхнього монтування на САУ. Надходження гармат, що буксирувалися, здійснювалася до весни 1943, гармат для САУ — до січня 1944, після чого виробництво було закінчено через вичерпання запасу трофейних радянських гармат.
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) існувала як мінімум у 3 модифікаціях — варіант, що буксирується, і 2 варіанти, призначені для установки на САУ:
7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) — установка для САУ Marder II;
7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 2) — установка для САУ Marder III.
Характеристики боєприпасів до гармати
Сталева латуньована гільза і ОФ снаряд до гармати 7,62 cm Pak 36(r)Обкладинка настанови з описом боєприпасів до протитанкової гармати 7,62 cm Pak 36(r)76-мм осколково-фугасні снаряди 7,62сm Pak 36(r): трасуючий (ліворуч), без трасера (праворуч)7,62cm Pak 36
Номенклатура боєприпасів
Тип
Позначення
Вага снаряду, кг
Вага ВР, г
Початкова швидкість, м/с
Дальність, м
Каліберні бронебійні снаряди
Бронебійно-трасуючий гостроголовий з бронебійним та балістичним наконечниками
7,62 cm Pzgr. 39 rot
7,60
20 (24)
740
4000
Підкаліберні бронебійні снаряди
Бронебійно-трасуючий «некотушкового» типу (сердечник у каліберному корпусі)
Гостроголовий із захисним та балістичними наконечниками каліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.39
Дальність, м
Кут зустрічі 60°, мм
Кут зустрічі 90°, мм
457
98
120
915
88
108
1372
79
97
1829
71
87
Підкаліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.40
Дальність, м
Кут зустрічі 60°, мм
Кут зустрічі 90°, мм
457
118
158
915
92
130
1372
71
106
Наведені дані стосуються німецької методики виміру спроможностей щодо пробиття. Водночас, ці показники бронепробивності можуть певною мірою відрізнятися у разі використання різних партій снарядів та різної технології виготовлення броні
D 183 — 7,62cm Panzerjägerkonone 36, 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz Sfl 2).- Beschreibung, Bedienung und Behandlung. OKH/Heereswaffenamt, Berlin 1942 (Gun manual).
H.Dv. 481.85 — Merkblatt für die Munition der 7,62 cm Panzerjägerkanone 36 (7,62 cm Pak.36), Berlin 11.6.1942 (Ammo description).
Karl R. Pawlas — Die 7,62 cm Pak 36, «Waffen Revue» No. 84/1992, Journal-Verlag, Nürnberg.
Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3
Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X
А. Широкорад. Бог войны Третьего рейха. — М.: АСТ, 2002. — 576 с.: 32 л. ил. с. — ISBN 5-17-015302-3
А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}