Гармата мала такий самий калібр як і 8,8 см зенітна та протитанкова FlaK 36 гармата, але KwK 36 не походила з неї. Гармати в де чому схожі, але їх треба розглядати як паралельні конструкції. KwK 36 могла стріляти такими самими боєприпасами, що й FlaK 18 або 36, різниця була лише у запаленні снаряда: ударне у FlaK, електричне у KwK 36. Також балістика була ідентичною, довжина ствола у обох гармат була довжиною 56 калібрів. KwK 36 мала практично таку ж конструкцію як і 7,5 см та 5,0 см гармати які вже використовувалися на німецьких танках, але конструкція значно збільшилася. Затворне кільце було квадратним у перерізі і довжину у 320 мм на боці. Затворний блок вертикальний клиноподібний напівавтоматичний, гільзу автоматично викидалася після пострілу, у той час як затвор стопорився у крайньому положенні і залишався відкритим, готовий для заряджання наступного снаряду.
Позначення «L56» є традиційною одиницею вимірювання у артилерії. «L» значить length (довжина) внутрішнього каналу ствола пропорційно розміру його дула. Внутрішній діаметр каналу ствола дорівнює одному калібру. Позначення «L56» вказує на те, що довжина ствола складає 56 калібрів або 56 по 88 мм = 4928 мм; майже 5 метрів. Хоча, це не абсолютна одиниця вимірювання; вона є пропорційною і тому рідко використовується у інших вимірюваннях. Скоріше її використовують зоб дізнатися яка буде швидкість снаряда при даному діаметрі дула. Чим довше ствол по відношенню до дула, тим більшою буде дулова швидкість. Довший ствол дозволяє утворитися більшій кількості газу з заряду ніж у короткому стволі, створюючи більшу швидкість і силу. На танку Tiger II була встановлена гармата 8,8 см KwK 43 L/71, з довжиною ствола 71 по 88 мм, що дорівнює 6248 мм, понад 6 метрів. Короткі стволи підходять для навісної стрільби, наприклад гаубиці або міномети. Для ураження броні використовують традиційні суцільні заряди, тому потрібна дуже довга труба для створення необхідної швидкості.
Продуктивність
KwK 36 була дуже точною, потужною і з великою ствольною швидкістю з дуже пологою траєкторією. Це дозволяло навідникам мати великий запас точності при визначенні відстані, як допомагаючи, так і частково відповідаючи за точність гармати.
Під час британських випробувань часів війни, британський навідних зробив п'ять вдалих влучень на відстані у 1100 м у ціль розміром 41 на 46 см. Інші п'ять влучень були в ціль, яка рухалася зі швидкістю у 24 км/год., також було зроблено три постріли у задимленні за вказівками командира. Система прицілювання дозволила отримати чудові результати при точній стрільбі з 8,8 см гармати KwK 36 з танка Tiger I.[1]
Можливості
Продуктивність гармати сильно залежала від дистанції до цілі та типа боєприпасу який було заряджено. Для ударного ураження, швидкість снаряда має вирішальне значення, тому зі збільшенням дистанції зростає і тиск повітря через, що швидкість снаряду зменшується. Точність яку отримали при тестових стрільбах для визначення семи розсіювання дає більшу точність ніж очікувана під час практичних стрільб через відмінність між гарматами, боєприпасами та навідниками; обидва види стрільб велися на точно відомих відстанях.[2] Через помилки у визначенні відстані та багато інших факторів, можливість ураження цілі першим пострілом на полі бою була набагато меншою ніж на полігоні. Спостерігаючи за трасером на полі бою, середній, спокійним навідник може визначити відстань точної стрільби у другій колонці для стрільби по цілі другим снарядом.[2]
Така ж гармата мала такий же розмір: 88 x 571R мм снаряд такий самий, як і у Flak 18/36/37 модифікований під електричне запалювання.
Показники пробиття бронеплити під кутом 30 градусів
Ймовірне пробиття цілі 2,5×2 м
Відстань
Пробиття
Тестова основа
Полігон
100 м
90 мм
100 %
100 %
500 м
90 мм
100 %
98 %
1000 м
90 мм
94 %
62 %
1500 м
90 мм
72 %
34 %
2000 м
90 мм
52 %
20 %
Порівняння пробиття
Показники проникнення (90 градусів) використовують американські і британські критерії 50 % успіху, і дозволяючи пряме порівняння із закордонними зразками.[3]