93: бій за Україну

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. Можливо, стаття потребує поліпшення для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про нейтральну точку зору. Подробиці можна знайти на сторінці обговорення. (5 жовтня 2020) (Дізнайтеся, як і коли вилучати це шаблонне повідомлення[en]) Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (5 жовтня 2020)

93: бій за Україну
Жанр	документальний фільм
Країна	Україна
Рік	2018

«93: бій за Україну» — військово-документальний фільм про бойовий шлях 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний яр» у гібридній війні проти російської агресії на сході України.

Фільм побудований на розповідях військовослужбовців бригади (від комбрига до солдатів). У стрічку також увійшли відеозйомки учасників воєнних дій, що розпочались для бригади в березні 2014 року^[1].

Це трилогія, перша частина якої була презентована Лідією Гужвою та Вадимом Вейді у 2017 році.

За словами Вадим Вейді. документальна стрічка «93: Бій за Україну» — це новітня історія України, розказана її творцями. Фільм задуманий як трилогія, що розповідає про зростання бойового духу, перемоги та поразки, героїзм і самопожертву бійців, які стали на захист Батьківщини^[2].

У першій частині — прикриття державного кордону на півночі Луганської області, куди вирушив 1-й батальйон, укомплектований військовослужбовцями контрактниками, це мобілізація 2-го та 3-го батальйонів та просування мережею блокпостів на Дебальцевському та Донецькому напрямках, це звільнення населених пунктів Селидове, Українськ, Карлівка, Нетайлове, Первомайське, Піски й Авдіївка, це трагічні події Іловайського напрямку, це славнозвісні бої за Донецьке летовище.

Хронометраж 50 хвилин, рік завершення 2018.

У другій частині — звільнення Опитного, деблокація «Зеніту», оборона Донецького летовища та суміжних територій: шахти «Бутівка», висоти «Муравейник», «Метеостанція», вежі управління польотами, пожежної частини, нового та старого терміналів.

Хронометраж 66 хвилин, рік завершення 2019.

У третій частині —бої 93-ї ОМБр на рубежі оборони від Красногорівки до Донецька. Бійці другого, третього та 20-го батальйону славетної бригади розповідають про свій бойовий шлях^[3].

Хронометраж 69 хвилин, рік завершення 2023.

Цей розділ має надмірний обсяг або містить зайві подробиці неенциклопедичного характеру, а для підтвердження важливості викладеного матеріалу бракує надійності й авторитетності наведених у ньому джерел. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на незалежні вторинні джерела на цю тему. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, вміст розділу може бути переписано, об'єднано з іншим розділом або вилучено. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення. (5 жовтня 2020)

• Сценаристи — Вейді Вадим Ярославович, Гужва Лідія Миколаївна.
• Режисерка — Гужва Лідія Миколаївна.
• Оператори — Дмитро Міняйло, Олександр Джантіміров, Олексій Юрченко.
• Монтаж — Дмитро Кісов, Вадим Вейді, Антон Дегода, Дмитро Жданов, Лідія Гужва, Михайло Возненко.
• Графіка — Олексій Сверліков.
• Музика — гурт Тінь Сонця, Сергій Василюк.
• Звукорежисер — Ігор Соломатін.
• Постпродакшн — Сергій Фомічов.
• Трейлер — Крістіан Жерегі.

За підтримки командира 93-ї ОМБр полковника Владислава Клочкова.

Цей розділ має надмірний обсяг або містить зайві подробиці неенциклопедичного характеру, а для підтвердження важливості викладеного матеріалу бракує надійності й авторитетності наведених у ньому джерел. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на незалежні вторинні джерела на цю тему. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, вміст розділу може бути переписано, об'єднано з іншим розділом або вилучено. Подробиці можуть бути на сторінці обговорення. (5 жовтня 2020)

Прем'єри документальної стрічки «93: бій за Україну» відбулись:

• 20 жовтня 2017 року Київ — Національний музей історії України у Другій світовій війні
• 28 жовтня 2017 року Запоріжжя — кінотеатр «Довженка»
• 2 листопада 2017 року Дніпро — Дніпропетровська обласна державна адміністрація
• 6 листопада 2017 року Київ, Нові Петрівці — Національний музей оборони Києва
• 7 листопада 2017 року Київ — Київський національний університет імені Тараса Шевченка, військова кафедра
• 10 листопада 2017 року Львів — Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
• 11 листопада 2017 року Львів — Lviv Film Center
• 13 листопада 2017 року Львів — Міжнародний центр миротворчості та безпеки
• 4 грудня 2017 року Бердянськ — Центр культури та дозвілля «Софіт»
• 5 грудня 2017 року Черкаське — Гарнізонний будинок Офіцерів
• 18 грудня 2017 року Тернопіль — ІІ Всеукраїнський форум «КіноХвиля», «Палаці Кіно»
• 20 грудня 2017 року Кривий Ріг — кінотеатр «ОЛІМП»
• 1 лютого 2018 року Київ — Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
• 1 березня 2018 року Київ — Верховна Рада України
• 30 березня 2018 року Харків — Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба
• 31 березня 2018 року Харків — Боммер (кінотеатр)

Фільм показано в ефірі загальнонаціональних телеканалів НСТУ та 5 канал, Рада (телеканал)

Документальна стрічка «93: бій за Україну» потрапила в рейтинг топ-7 фільмів про бійців АТО, які варто подивитися українцям за версією «NTW West Media»^[5]. Фільм також отримав позитивні відгуки глядачів та ЗМІ у багатьох містах України.

•  93: бій за Україну у соцмережі «Facebook»
• Відео на YouTube