Літак створено головним інженером відділу повітряних суден «Blohm & Voss» конструктором Ріхардом Фогтом (нім.Richard Vogt, 1894—1979).
Восени 1941 «Blohm & Voss» отримало від Рейхсміністерства авіації Третього Рейху замовлення на виготовлення трьох літаків А-серії з двигунами Daimler-Benz DB 603 та один літак Б-серії з двигунами BMW 801[2]. Спершу планувалося встановити чотири двигуни фірми «Юнкерс» Jumo 223 загальною потужністю 10 000 к. с., але у червні 1941 з'ясувалося, що ці двигуни взагалі вироблятися не будуть. Конструктори вимушені були переробити проєкт під застосування шістьох двигунів, в результаті чого, розміри літака було збільшено. Довжина, за проєктом, збільшилися до 45,50 м, розмах крил став 57,80 м, а площа крила — 336 м². Пізніше, після внесення змін в розміщенні місць бортових стрільців, довжина літака змінилася та стала 43,36 м, а розмах крил — 60,17 м.
Будівництво розпочато у 1942, закінчено у січні 1944. Вперше літак піднявся у повітря 11 березня 1944. Випробував машину головний льотчик-випробувач Гельмут Вааса Родіг (нім.Helmut Wasa Rodig). BV 238 був найважчим літаком піднятим у повітря під час Другої світової війни. Будівництво двох інших, дещо модифікованих екземплярів з розмахом крил 60,17 м під індексами V2 і V3, так і не змогли завершити, збудувавши, відповідно на 80 та 60 відсотків[3].
Літак (бортовий № RO+EZ)[1] базувався та обслуговувався на добре замаскованій стоянці на озері Шальзеє (нім.Schaalsee), на схід від Гамбурга. Є відомості[4] про приналежність BV 238 до ескадриЛюфтваффе Kampfgeschwader 200 (KG 200), що проводила спеціальні операції: розвідувально-диверсійні рейди на великі відстані, випробування нових та трофейних апаратів.
6 квітня 1945 летючий човен зазнав раптового нападу шістьох винищувачів-бомбардувальниківP-51 Mustang з 361 винищувальної авіагрупи (англ.361st Fighter Group) ВПС США та після отриманих ушкоджень затонув[4]. Пілоти американських винищувачів довгий час помилково вважали, що знищили інший німецький важкий летючий човен — Blohm & Voss BV 222 Wiking.
Для проведення дослідних випробувань, празька фірма «Flugtechnische Fertigungsgemeinschaft GmbH» на початку 1944, виготовила велику модель BV 238 в масштабі 1:3,75 під індексом FGP 227. Літак (бортовий № BQ+UZ) був наземного базування, мав допоміжне шасі з 10 невеликих коліс з шинами низького тиску. Матеріал — деревина. Силова установка складалася з шістьох двотактних двигунів повітряного охолодження ILO-F-12/400 потужністю 21 к. с. Порожня вага була 1250 кг, злітна — 1640 кг. Екіпаж складався з двох чоловік. Розміри: розмах крил 15,3 м, довжина 12 м, площа крила 23,5 м². Свій перший політ FGP 227 здійснив у Травемюнде (нім.Travemünde) у вересні 1944, але через відмову всіх шістьох двигунів (одночасно припинилася подача палива) літак здійснив вимушену посадку, зазнавши при цьому ушкодження. Після цього були ще невдалі польоти. Наприкінці війни модель дісталася союзникам, відправлена на дослідження в Філекстоу та у підсумку пішла на злам[2].
Опис летючого човна
Корпус судна мав дві палуби (рівня), не рахуючи допоміжний простір під нижньою палубою. В носовій частині знаходилися розпашні дверцята люка, що відкривав доступ безпосередньо до нижньої палуби. В крилах були зроблені лази для доступу до двигунів під час польоту. Конструкція фюзеляжу, центроплану, консолей та крил суцільнометалева з обшивкою з корозійностійкого сплаву. Система управління була частково ручна, частково на сервоприводах.
Силовою установкою для BV 238 слугували шість поршневих двигунів Daimler-Benz DB 603G[6] зі збільшеним ступенем стиснення і високошвидкісним нагнітачем. Тиск в циліндрах був різним через розташування на лівій стороні двигуна турбокомпресора. Двигуни серії 603 розроблено німецькою компанією Daimler-Benz під час Другої світової війни. Виробництво розпочалося в травні 1942. DB 603 призначався для використання в літаках дальнього радіуса дії. Попередньою моделлю був DB 601, який в свою чергу, був модернізацією двигуна DB 600. Daimler-Benz DB 603 було встановлено на декількох інших німецьких літаках, у тому числі Do 217 Н&М, Do 335, He 219, Me 410 і Та 152c.
Потужність злітна (максимальна) — 1900 к. с. (1397 кВт) при 2700 об/хв. на рівні моря
Потужність робоча — 1560 к. с. (1147 кВт) при 2500 об/хв. на рівні моря
Чотири клапана (два впускних і два випускних клапана на циліндр)
Озброєння
На час експлуатації BV 238 озброєння було відсутнє, але планувалося встановити дві 20 мм гармати MG 151 з боєкомплектом 2800 пострілів та вісім 13 мм кулеметів MG 131. Також розглядався варіант використання як бомбардувальника з 9000 кг бомбового навантаження, з можливістю розміщення під крилами авіаційних бомб, або торпед.