HLA v2.x підтримує такі самі низькорівневі інструкції як і низькорівневий асемблер. Різниця полягає в тому, що високорівневі асемблери (такі як HLA, MASM, чи TASM на x86) додатково підтримують такі конструкції, як IF, WHILE, FOR, структури, унії і навіть класи.
Компілятор HLA включає в себе стандартну бібліотеку: функції, процедури і макроси, які дають можливість зменшити час на розробку програми.
program Hello;
#include("stdlib.hhf");
begin Hello;
stdout.put("Hello, World!");
end Hello;
program For;
#include("stdlib.hhf");
static
i: int8;
begin For;
for( mov( 0, i); i < 10; inc(i) ) do
stdout.put( i, nl); // nl - новий рядок
endfor;
end For;
program Array;
#include("stdlib.hhf");
static
i: int32;
j: int32;
twoD: int32[8,4]:=[1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,
13,14,15,16,17,18,19,20,21,22,
23,24,25,26,27,28,29,30,31,32];
// 4 - рядки, 8 - стовпці
begin Array;
// Програма бере від користувача номер рядка та стовпця
// та виводить на екран значення з матриці twoD
stdout.put("Прошу подати i: ");
stdin.get(i);
stdout.put("Прошу подати j: ");
stdin.get(j);
mov(i,ebx);
shl(3,ebx); // shift left - зсування бітів на 3 знаки вліво
add(j,ebx);
stdout.put("В поданих пунктах i, j, значення = ");
stdout.put(twoD[ebx*4]);
end Array;