Спроєктований як мобільніший відповідник MIM-14 Nike Hercules, поступившись далекобійністю за значно менші розміри і вагу. Порівняно менша ефективність була значно підвищена у порівнянні з Nike завдяки застосуванню нових радарів і системи напівактивного радарного самонаведення безперервної хвилі.
У 1971 провели програму ґрунтовного покращення, яка включала кілька покращень для зенітної керованої ракети, що включало заміну всіх РЛС на нові моделі. Покращення тривали наступні двадцять років, зокрема додали покращений радіоелектронний захист, можливість наводитись на глушилки, а в 1995 додано нову боєголовку, яка уможливила боротьбу проти тактичних ракет ближньої дії.
Модифікації
Фаза I / Phase I
Включала заміну CWAR радару безперервного хвильового спостереження (Continuous Wave Acquisition Radar) на покращений ICWAR AN/MPQ-55 та модернізацію AN/MPQ-50 PAR до покращеної версії IPAR (було додано цифровий індикатор рухомих цілей, MTI).
Ця модифікація впроваджувалася з 1979 по 1981 рр.
Фаза II / Phase II
Розроблено 1978 року та впроваджено між 1983 та 1986 рр. Було модернізовано AN/MPQ-46 HPI до стандарту AN/MPQ-5 з заміною електронної компонентної бази на твердотільну. Також було додано допоміжну оптичну систему спостереження (TAS).
Фаза III / Phase III
Розробку було розпочато 1983 року, до армії США система надійшла 1989 року.
Модифікація стала значною модернізацією системи, що оновила комп'ютерне обладнання та програмне забезпечення більшості її компонентів. Також було впроваджено новий радар безперервного хвильового спостереження AN/MPQ-62, додано можливість виявлення цілі під час одного сканування та оновлено HPI до стандарту AN/MPQ-61 шляхом додавання системи одночасного ураження Hawk на низькій висоті (LASHE). LASHE дозволяє протидіяти груповим атакам шляхом одночасного перехоплення кількох цілей низького рівня.
Типова батарея Phase III HAWK включає в себе один радар відстеження імпульсів (PAR, AN/MPQ-50), один радар безперервного хвильового спостереження (CWAR, AN/MPQ-62), два радари висвітлення високої потужності (HIPIR, AN/PQ-61), один центр розподілення вогню (FDC), один передатчик-приймач «свій-чужий» (IFF), шість цифрових пускових (DLN) з 18 ракетами.
HAWK XXI / HAWK-AMRAAM
Модифікацію, що має можливість використання двох видів ракет, було розроблено компаніями Kongsberg та Raytheon було прийнято на озброєння 1996 року[2]. За рахунок використання системи ППО HAWK та ракет середнього радіусу дії AMRAAM, система може використовуватися одночасно проти широкого кола загроз. Найкраще підходить для ураження середньовисотних загроз, включаючи літаки, крилаті ракети, а також в умовах насичених рейдів та комплексних заходів протидії.
Отримані Україною комплекси показали високу ефективність проти російських крилатих ракет і дронів-камікадзе Shahed-131/136. У липні 2024 року в командуванні Повітряних сил ЗСУ розповіли про підрозділ, який збив 40 БПЛА, 13 ракет Х-59 і одну ракету «Калібр».[3][4]
Оператори
Вантажівка тягне Hawk SAM на параді біля Триумфальної арки в Бухаресті. Румунія, 1 грудня 2008
Україна — шість пускових установок було передано Іспанією.[9][10] У межах пакету військової допомоги, оголошеного США 4 листопада 2022 року, було виділено кошти на модернізацію ракет HAWK для їхнього включення до майбутньої допомоги[11][12].
Hawk XXI
Туреччина[13] розгорнуті в Сирії та Лівії у 2020[14][15]
Marc Romanych, Jacqueline Scott (2022). The HAWK Air Defense Missile System. New Vanguard. Т. 309. Irene Cano Rodríguez (ілюстратор). Osprey. ISBN9781472852182.
.svg){kind=small}
