Інші назви — гадюка степова західна, гадюка степова, гадюка Орсіні[3].
Етимологія
Вид названий на честь італійського натураліста Антоніо Орсіні (1788—1870).
Поширення
Змія поширена на альпійських луках у Франції, Італії та на Балканах, та у низинних степах Угорщини, Румунії та Молдови. Вважається, що вид мешкає також на крайньому південному заході України (Одеська область)[4]. Ці відомості потребують підтвердження, і тому вид відсутній в офіційному (академічному) переліку видів плазунів України[5].
Опис
Середні розміри близько 40—50 см, може досягати 80 см завдовжки. Тіло сірого, піщаного або коричневого забарвлення з темною зигзагоподібною смугою на спині.
Спосіб життя
У гори степова гадюка піднімається до висоти 2500 м над рівнем моря. Харчується кониками, ящірками, гризунами, рідко — іншими дрібними хребетними. Зимує тварина в норах і щілинах між камінням. Зимівля степової гадюки закінчується в березні, парування відбувається в квітні-травні і супроводжується активним пошуком самцями самиць. Степова гадюка — живородна тварина. Вагітність триває 90-130 діб. Одна самка народжує 3-16 дитинчат.
Отрута
Отруйна змія, але отрута має здебільшого місцеву дію. Смертельні випадки невідомі.
Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 411—413). ISBN 978-1-4081-5459-5
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vipera ursinii