Веб 1.0 та Веб 2.0 розглядаються як різні епохи в історії Вебу по мірі того як він еволюціонував завдяки появі різноманітних технологій та форматів. До Веб 1.0 відносять приблизно період з 1994 по 2004 роки, коли більшість вебсайтів були статичними вебсторінками і незрівнянно більша частина користувачів були споживачами, а не створювачами контенту.[7][8] Веб 2.0 базується на ідеї «вебу як платформи»,[9] більше уваги зосереджується на контенті, згенерованому та оприлюдненому самими користувачами за допомогою соціальних мереж, блогів, вікі-сайтів порівняно з іншими сайтами та сервісами.[10] Період Веб 2.0, як вважають, почався в 2004 році і триває досі.[9][11][5]
Концепція
Існують відмінності в конкретних баченнях Web3, Bloomberg називає цей термін «туманним» (англ.hazy), але суть ідеї зосереджується на децентралізації та найчастіше передбачає використання технологій блокчейн, зокрема криптовалют та невзаємозамінних токенів (NFT).[5]
Bloomberg описує Web3 як ідею, що передбачає «вбудовування фінансових активів у вигляді токенів у внутрішню роботу майже всього, що ви робите в Інтернеті».[12] Деякі концепції базуються на ідеях децентралізованих автономних організацій (ДАО).[13] Ще однією ключовою ідеєю є використання децентралізованих фінансових сервісів (англ.Decentralized Finance, DeFi), де користувачі обмінюються коштами без участі банків або урядів.[5] Система суверенної ідентичності (англ.Self-Sovereign Identity, SSI) надає змогу користувачам пройти ідентифікацію без залежності від аутентифікаційних систем типу OAuth, де для отримання ідентифікуючої інформації необхідно звертатись до довіреної третьої сторони.[14]
Критика
Джек Дорсі, співзасновник та колишній головний директор компанії Твіттер, назвав Web3 «іграшкою венчурних капіталістів».[4] Дорсі вважає, що Web3 не демократизує інтернет, а радше допоможе змістити більше влади від гравців типу Facebook до венчурчних фондів типу Andreessen Horowitz.[15]
В інтерв'ю 2021 року головний директор компаній SpaceX та Tesla Ілон Маск висловив скептицизм щодо Web3, назвавши його «швидше модним маркетинговим словом, ніж реальністю на даний момент».[16]
