Шлюб батьків не був щасливим. Батько мав численні любовні зв'язки. Матір більшу частину часу проводила у Потсдамі і не приділяла багато уваги дітям. Часто вона не бачила їх по кілька днів, і за малечею наглядали няньки та гофмейстерина.[4] Втім, Ядвіґа Шарлотта Гольштейн-Готторпська змальовувала її ввічливою, балакучою та сяючою добротою жінкою.[5]
У серпні 1786 року батько став королем Пруссії. Матір з того часу все більше часу проводила в палаці Монбіжу, де зростали й діти. Прусський двір того часу змальовували як дезорганізований та погано керований.
Портрет Августи, яка копіює Сикстинську Мадонну, роботи Фрідріха Бурі
Авґуста була талановитою художницею, серед її врятованих робіт збереглися і автопортрети.
У 16 років її видали заміж за 19-річного спадкоємного принца Гессен-Касселю Вільгельма. Весілля відбулося 13 лютого 1797 у Берліні. У подружжя народилося шестеро дітей:
Вільгельм (1798—1800) — прожив 2 роки;
Кароліна (1799—1854) — одружена не була, дітей не мала;
Луїза (1801—1803) — прожила 2 роки;
Фрідріх Вільгельм (1802—1875) — курфюрст Гессену у 1847—1866 роках, був морганатично одружений з Гертрудою Леман, мав дев'ятеро дітей;
Марія (1804—1888) — дружина герцога Саксен-Мейнінгену Бернхарда II, мала сина та доньку;
Фердинанд (9 жовтня—21 листопада 1806) — прожив півтора місяці.
Укладений з політичних мотивів, шлюб не був щасливим. Між подружжям часто траплялися скандали та сутички.
У 1806 році Гессен був окупований французькою армією. Авґуста, будучи вагітною, в цей час перебувала у Берліні. У жовтні прусська столиця також була захоплена. Наполеон, дізнавшись про принцесу, яка нещодавно народила дитину, оточив її будинок охоронцями та наказав не турбувати. Оскільки у Августи не вистачало грошей, вона домоглася зустрічі з Бонапартом та прийшла з новонародженим сином і тримаючи іншу дитину за руку, аби попросити про фінансову допомогу. Наполеон задовольнив її прохання.
Після народження молодшої дитини союз подружжя залишився суто формальним. Від 1815 року пара проживала окремо і вела одне з одним таємну війну. Вільгельм мешкав у Касселі зі своєю коханкою Емілією Ортльоп, якій він дарував графський титул. Августа від 1821 року, вже ставши курфюрстіною-консортом, жила у палаці Шонфельд поблизу міста. Згодом навколо неї згрупувалося так зване «шонфельдське коло» — група з опозиційної курфюрстові знаті, до якої належали, окрім самої Августи та кронпринца, провідні політичні і культурні діячі Гессена: Людвіг Гассенпфлуг, генерал Йозеф фон Радовіц, письменники брати Грімм тощо.[6]
Дізнавшись про існування цієї опозиції, Вільгельм у 1823 році відправив чиновників і офіцерів зі столиці в провінцію, а сина-спадкоємця вислав до Марбурга. У 1826 році Гессен залишила і сама Августа. Спершу вона виїхала до Гааги, звідти попрямувала до Кобленца, потім — до Бонна, і, зрештою, оселилася у Фульді, де мешкала протягом трьох років.
У 1831 році вона повернулася до Касселя, оскільки, після революції в попередньому році, її чоловік залишив країну, передавши правління синові, хоча офіційно і не зрікався трону.
Померла десять років потому, 19 лютого 1841 року. Похована на Старому цвинтарі Касселя.[7]
Замок Шонбург заповіла своїй доньці Кароліні.
Титули
1 травня 1780—13 лютого 1797 — Її Королівська Високість Принцеса Авґуста Прусська;
13 лютого 1797—15 травня 1803 — Її Королівська Високість Спадкоємна Принцеса Гессен-Касселю;
15 травня 1803—27 лютого 1821 — Її Королівська Високість Спадкоємна Принцеса Гессену;
27 лютого 1821—19 лютого 1841 — Її Королівська Високість Курфюрстіна Гессену;
↑Atkinson, Emma Willsher: Memoirs of the queens of Prussia, London: W. Kent. 1858 [1]
↑Charlottas, Hedvig Elisabeth (1927) [1797–99]. af Klercker, Cecilia, ed. Hedvig Elisabeth Charlottas dagbok. VI 1797–1799. [2] [Архівовано 23 липня 2018 у Wayback Machine.]
Gerd Fenner, Ewald Grothe, Marianne Heinz und Heidrun Helwig: Kurfürstin Auguste von Hessen (1789–1841) in ihrer Zeit. Hrsg. v. Bernhard Lauer. Kassel: Brüder-Grimm-Gesellschaft, Kassel 1995.
Ewald Grothe: Kurfürstin Auguste von Hessen-Kassel und der Schönfelder Kreis. In: Bernd Heidenreich (Hrsg.): Fürstenhof und Gelehrtenrepublik. Hessische Lebensläufe des 18. Jahrhunderts. Wiesbaden 1997, стор. 53–60.
Ewald Grothe: Auguste. In: Kassel Lexikon. Hrsg. v. der Stadt Kassel. Bd. 1. Kassel: euregioverlag, 2009, стор. 51.
Philipp Losch: Auguste, Kurfürstin von Hessen. In: Ingeborg Schnack (Hrsg.): Lebensbilder aus Kurhessen und Waldeck 1830–1930. Bd. 1, Elwert & Braun, Marburg 1939, стор. 6–8 [5] [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
