Аглютинативні мови (лат. agglutino — приклеюю) — мови, в яких граматичні форми й похідні слова утворюються додаванням однозначних афіксів до незмінюваних основ слів. Афікси розташовані переважно після основи або кореня слова, вони і характеризують окремі відмінки іменників або час, спосіб, особу дієслова (див. Аглютинація). До аглютинативних мов належать тюркські, фінно-угорські, монгольські, іберійсько-кавказькі та окремі мови народів Азії, Африки, Океанії.
Визначення походить від латинського дієслова agglutinare, який означає «склеюю разом».
Список
- Монгольські мови
- Тунгусо-маньчжурські мови
- Тюркські мови
- Булгарські мови
- Булгарська мова †
- Волзько-камська булгарська мова †
- Дунайська булгарська мова †
- Гунська мова †
- Тюрксько-аварська мова †
- Хозарська мова †
- Чувашська мова
- Власне тюркські мови
- Кипчацькі мови
- Кипчацько-булгарські мови
- Башкирська мова
- Татарська мова
- Кипчацько-киргизькі мови
- Киргизька мова
- Південноалтайська мова
- Кипчацько-ногайські мови
- Казахська
- Каракалпацька мова
- Ногайська мова
- Кипчацько-половецькі мови
- Вірмено-кипчацька мова †
- Караїмська мова
- Карачаєво-балкарська мова
- Кримськотатарська мова
- Кримчацька мова
- Кумицька мова
- Половецька мова †
- Урумська мова
Інші
Див. також
Джерела
Посилання