Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученим Королівством у Великій Британії про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі та про співробітництво і взаємну допомогу після війни
Договір між Союзом Радянських Соціалістичних Республік і Сполученим Королівством у Великій Британії про союз у війні проти гітлерівської Німеччини та її спільників у Європі та про співробітництво і взаємну допомогу після війни (англ.Twenty-Year Mutual Assistance Agreement Between the United Kingdom and the Union of Soviet Socialist Republics[1], рос.Договор между Союзом Советских Социалистических Республик и Соединенным Королевством в Великобритании о союзе в войне против гитлеровской Германии и её сообщников в Европе и о сотрудничестве и взаимной помощи после войны) — договір між СРСР і Великою Британією про союз у війні проти Третього Рейху та його союзників у Європі і про співробітництво та взаємодопомогу після війни.
Розірвавши в односторонньому порядку угоди, що існували між Росією та Великою Британією, здійснивши націоналізацію підприємств, що належали громадянам Великої Британії, Раднарком Радянської Росії викликав відповідну реакцію керівних кіл Великої Британії.
Ці дії та інтервенція союзних держав призвели до розриву дипломатичних відносин між країнами.
Дипломатичні відносини були поновлені 1 лютого 1924 року, а потім розірвані британською стороною 26 травня 1927 року. Від 3 жовтня 1929 року дипломатичні та економічні відносини були поновлені.
Перша частина договору в основному заміняла Англо-радянську угоду від 12 липня1941 року. В ній визначалися принципи взаємин між СРСР і Великою Британією у війні проти гітлерівської Німеччини та її союзників в Європі: взаємна воєнна та інша допомога, а також зобов'язання не вступати в переговори і не підписувати перемир'я або мир з цими країнами інакше як за взаємною згодою.
В другій частині договору було сформульовано основи англо-радянського співробітництва в післявоєнний період: спільні дії в боротьбі за збереження миру, за недопущення повторення агресії з боку Третього Рейху або країн, пов'язаних з нею актами агресії в Європі; взаємодопомога в разі агресії з боку цих країн проти СРСР або Великої Британії; зобов'язання не вступати в будь-які союзи, спрямовані проти другої сторони; взаємна економічна допомога. Ратифікувавши Паризькі угоди 1954 року, які ведуть до відновлення німецького мілітаризму і створюють загрозу нової німецької агресії, Велика Британія порушила Англо-радянський договір
Президія Верховної Ради СРСР7 травня1955 року анулювала договір, обгрунтовуючи свої дії тим, що Велика Британія, ратифікувавши Паризькі угоди 1954 року, сприяла відновленню німецького мілітаризму і створенню загрози нової німецької агресії і, таким чином, порушила його умови.
Внешняя политика Советского Союза в период Отечественной войны. Документы и материалы. Том I. 22июня 1941 г. — 31 декабря 1943 г.— [Б. м.]: ОГИЗ Государственное издательство политической литературы, 1944.— С. 235—238.
Международные отношения и внешняя политика СССР. Сборник документов. 1871-1957 / Сост. Л. А. Харламова. Отв. ред. Е. М. Иванова. М.: Изд-во ВПШ и АОН при ЦК КПСС, 1957.— 296 с.
Майский И. М. Воспоминания советского дипломата, 1925—1945 гг.: 2-е изд. — М.: Междунар. отношения, 1987. — 784 с.