Олександр Антоненко народився в Ризі у багатодітній українській родині. Як каже він сам «Моя мати приїхала до Латвії, якщо я не помиляюся, в 1961 році, в 1970 році вона вийшла заміж за мого батька, а через п'ять років народився я. … Всі мої родичі народились і виросли в Західній Україні, прямо в західній частині, де Рівне, Сарни, Березне. У моєї бабусі було 18 дітей, тож сім'я родичів така велика і розрізнена.»[1]
Вже в дитинстві Олександр виявляв здатність до музики. У 1992 році закінчив музичну школу і почав
навчатися в Ризькому музичному коледжі[lv] імені Язепа Мединьша у класі духових інструментів. Він також навчався на вокальному відділенні в Латвійській музичній академії в класі Арвіда Люсте і одночасно розпочав уроки співу в Маргарити Груздевої. Під час навчання двічі став переможцем Конкурсу молодих співаків для студентів музичних коледжів у 1993 та 1996 роках.[2]
У 1998 році Антоненко закінчив музичний коледж. Маргарита Груздева, яку Олександр сприймає своєю другою матір'ю і продовжує брати у неї уроки, вважала його тенором, хоча багато хто вважав, що його голос — бас-баритон.
У 2004 році Олександр Антоненко був нагороджений срібною статуеткою Великої музичної премії Латвії[lv] — вищою державною нагородою Латвії в області музики, яку він заробив у 2003 році.
Через пандемію Олександр Антоненко припинив гастрольні поїздки і перебуває в Ризі. 6 вересня 2020 року він виступив у Малому Межотнеському[lv] палаці, щоб заспівати пісні Петра Чайковського.[4]
Олександр Антоненко розмовляє шістьма мовами: латиською, російською, німецькою, трохи італійською та англійською, і звичайно, українською мовою. Співає дванадцятьма мовами.
У вільний час співак захоплюється кухарством та любить рибалити.