Водозбірний басейн Великих озер

Басейн Великих озер складається з Великих озер і прилеглих територій штатів Іллінойс, Індіана, Мічиган, Міннесота, Нью-Йорк, Огайо, Пенсильванія та Вісконсин у США, а також провінції Онтаріо в Канаді, прямий стік з поверхні яких і вододіли утворюють великий дренажний басейн, який живить озера. Зазвичай вважається, що він також включає невелику територію навколо та за межами острова Вулф, Онтаріо, на схід від озера Онтаріо, вода з якої безпосередньо стікає не у Великі озера, а в річку Святого Лаврентія.

Басейн розташований в центрі регіону Великих озер.

У басейні проживає 37 мільйонів мешканців^[1]. Тут розміщено сім із 20 найбільших переписних районів Канади, а саме Торонто, Гамільтон, Кітченер – Кембридж – Ватерлоо, Лондон, Сент-Кетерінс – Ніагара, Віндзор та Ошава. Крім того, в басейні розміщені американські міста Дулут, Мілвокі, Чикаґо, Ґері, Детройт, Толідо, Клівленд, Ері, Баффало, Рочестер і Сірак'юз.

Кожне окреме озеро утворює суббасейн, такий як басейн озера Ері, і кожен суббасейн складається з кількох вододілів, таких як вододіл озера Ері Пенсільванії. Загальний басейн Великих озер контролюється двонаціональною Комісією Великих озер.

Квебек, з частини площі якого вода впадає в басейн річки Св. Лаврентія, є учасником Хартії Великих озер 1985 року, Додатку до Хартії 2001 року та Угод 2005 року^[2]. Хоча Квебек не є частиною басейну Великих озер, розташування Квебеку вздовж морського шляху Святого Лаврентія робить його партнером в управлінні водними ресурсами з Онтаріо та вісьмома згаданими вище штатами США.

У басейні Великих озер є багато атомних електростанцій, у тому числі двадцять на канадській стороні^[3]. Міжнародна змішана комісія має звіт щодо атомних електростанцій. Nuclear Report 2019

• Ґранд-Рівер
• Спід-Рівер
• Річкові басейни в Канаді
• Водозбірний басейн

• Комісія Великих озер
• Гідрографічні райони Квебеку