Уперше ідею апеляції до арбітражу Константинополя при врегулюванні питання статусу православної церкви в Україні висловив у грудні 1917 року саме архієпископ Олексій (Дородніцин). Як історику церкви йому були відомі всі суперечливі моменти, що пов'язані з підпорядкуванням Київської митрополіїМосковському патріархату й можливості перегляду канонічних відносин між Петербургом (Москвою) і Києвом. Однак урядової підтримки до кінця 1918 року ця ідея не здобула[1].
У березні 1919 року було відновлено роботу Всеукраїнської церковної ради (перша Рада існувала 1917—1918 рр. і до Собору). Головою Ради обрали мирянина Михайла Наумовича Мороза, а до секретаріату — іншого мирянина, Івана Васильовича Тарасенка. Серед головних натхненників Всеукраїнської церковної ради були Василь Липківський, Нестор Шараївський та інші.
ВПЦР звертала особливу увагу на українізацію парафій і богослужіння. Перша Служба Божа українською мовою в Києві в Миколаївському соборі на Печерську відбулася 9 травня 1919 року. 10 липня почалися україномовні богослужіння в Софії Київській.
Заходами ВПЦР 5 травня 1920 р. у Києві була проголошена автокефалія і 1921 року скликано Собор, на якому поставлено ієрархію УАПЦ. 14—30 жовтня відбувся І Всеукраїнський церковний собор, що завершив організаційне оформлення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
Собор заявив про невизнання рішень Всеросійського церковного собору РПЦ 1917—1918 рр. і Київського собору УПЦ періоду гетьманщини, що не звільнили УПЦ від підпорядкування Московській патріархії. Також було визнано як історично неминучий факт радянської влади й соціальну революцію. Проголошено автокефалію (самостійність і незалежність в управлінні від інших церков, у тому числі від РПЦ). Висунуто на митрополита Київського та всієї України архієрея В. Липківського.
Перший Всеукраїнський Православний Церковний Собор УАПЦ 14—30 жовтня 1921 року. Документи і матеріали / Упорядники Г. М. Михайліченко, Л. Б. Пилявець, І. М. Преловська. — Київ—Львів: «Жовква», 1999. — 560 с.; Другий Всеукраїнський Православний Церковний Собор УАПЦ 17—30 жовтня 1927 року. Документи і матеріали. Серія «Джерела з історії Церкви в Україні», кн. 2 / Упорядники С. І. Білокінь, І. М. Преловська, І. М. Старовойтенко. — К. : Оранта, 2007. — 698 с.
«В Українській Церкві велика була духовна сила…»: Становлення Української автокефальної православної церкви в описах самовидців та учасників церковновизвольного руху на Сіверщині та в Середньому Подніпров'ї. 1917—1925 рр. / Упорядник, автор вступної статті А. Л. Зінченко; археографічна підготовка документів та археограф. передмова, покажчики І. М. Преловської. — Ніжин, 2012. — 352 с.
.png)
