Вівсянка ямайська[2] (Euneornis campestris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. ЕндемікЯмайки. Це єдиний представник монотипового роду Ямайська вівсянка (Euneornis).
Таксономія
Ямайська вівсянка була науково описана шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в 1758 році під назвою Motacilla campestris[4]. При описанні виду Лінней покладався на британського натураліста Джорджа Едвардса, який в своїй праці 1750 року «A Natural History of Uncommon Birds» описав ямайську вівсянку під назвою "American Hedge-Sparrow"[5]. В 1856 році австрійський зоолог Леопольд Фітцінгер виділив ямайську вівсянку в монотиповий рід Euneornis[6]. Підвидів не виділяють.
Раніше ямайську вівсянку відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень рід Euneornis, разом з низкою інших рудів, був перевединий до родини саякових[7][8].
Опис
Довжина птаха становить 14 см. Самець має кобальтово-синє забарвлення тіла і оранжеву пляму на горлі. У самиці верхня частина тіла оливково-сіра, нижня частина тіла тьмяно-оливково-жовта, голова сіра. Молоді птахи схожі на самиць. Ямайські вівсянки мають довгий, загострений дзьоб.
Поширення і екологія
Ямайські вівсянки є ендеміками Ямайки. Вони живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах та в деградованеих лісових масивах на висоті до 1500 м над рівнем моря.
Поведінка
Ямайські вісянки живляться плодами і нектаром. Шукають їжу в кронах дерев і на узліссях. Живуть парами, часто приєднуються до змішаний зграй птахів. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Ямайські вісянки роблять гніздо з трави і рослинних волокон і розміщують його на дереві, на висоті до 6 м над землею. В кладці 2-4 яйця.
Етимологія
Наукова назва роду Euneornis являє собою сполучення слова дав.-гр.ευ — добрий і назви роду Neornis (нині синонім роду Cettia).[9] Видовий епітет campestris походить від лат.campestris — з поля.
↑Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2013). Going to extremes: contrasting rates of diversification in a recent radiation of New World passerine birds. Systematic Biology. 62 (2): 298—320. doi:10.1093/sysbio/sys094. PMID23229025.
↑Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID24583021.
