Найдовша річка країни — Вісла довжиною 1030 км; Одер, яка є складовою частиною західного кордону Польщі — 854 км. Значні річки країни: Варта — 808 км (притока Одри), Буг і Сян (притока Вісли) 772 і 443 км, відповідно. Вісла і Одер впадають у Балтійське море, як і численні малі річки в Померанії. Лина і Анграпа впадають до Преголя, а Чарна-Ханьча — в Німан, які несуть свої води теж до Балтійського моря. Хоча переважна більшість річок в Польщі, течуть у напрямку до Балтійського моря, натомість в польських Бескидах беруть свій початок верхні притоки річки Орава, яка впадає до Вагу і несе потім свої води до Дунаю і в Чорне море. На краю Східних Бескидів беруть свій початок потоки, які впадають в Дністер басейну Чорного моря.
Річки Польщі, використовувалися з давніх часів для навігації, вікінги плавали по Віслі та Одеру на своїх човнах. У середньовіччі і на початку Нового часу, коли Річ Посполита була житницею Європи, відвантаження зерна та іншої сільськогосподарської продукції вниз Віслою до Гданська і далі в Західну Європу мало велике значення для цих територій.
Озера Польщі за походженням — льодовикові (здебільшого, окрім гірських) та розташовані загалом в північній частині країни, згруповані у районах, так званих озерних краях. У Польщі налічується майже 10 000 закритих водойм, що охоплюють більше 1 га (2,47 акри) кожне. Польща відноситься до країн з великою кількістю озер (на одиницю площі, розташовані восновному, в північній частині країни. ). У Європі лише Фінляндія має більшу щільність озер. Найбільші озера (з площею понад 100 км²): Снярдви і Мамри в Мазурії, а також Лебсько та Дравсько в Померанії. На додаток до цих озер є цілі озерні краї (у Вармінсько-Мазурському, Поморському, Любуському, Великопольському воєводствах), існує також велика кількість гірських озер в Татрах, наприклад Морське Око. Озеро з найбільшою глибиною (понад 100 м) — озеро Ханьча в Вігри озерному краї, на схід від Мазурії в Підляському воєводстві.
Здавна народності, що населяли Польщу обживали озера, використовуючи їх в народному господарстві та з захисною метою. Серед перших таких археологічних знахідок є поселення в Великопольському озерному краї. В будинках на озерах в Біскупіне мешкали більш ніж тисячу жителів, вони були датовані VII століттям до н. е. й належали народностям Лужицької культури. Предки сьогоднішніх поляків, будували свої перші фортеці на островах в навколишніх озерах. Так, легендарний князь Попель нібито заклав залогу Крушвіца на озері Ґорло. Перший історично зафіксований правитель Польщі, князь Мешко I, заклав й мешкав в палаці на острові на річці Варта поблизу Познані.
Перше дослідження про кількість і розподіл озер в Польщі була робота Вінсента Поля з 1875 [1], який дослідив 5673 озер між Одером і Дніпром. У 1925 з'явилися роботи С. Lencewicza, який склав список 6659 озер.
Порівняно з 1954 р. кількість озер знизилася приблизно до 2215. Це було пов'язано з швидким зникненням маленьких озер. Польські озера складають всього 0,9% території країни[2]. Для порівняння, у Швеції озера займають більше 8,5% площі, а в Канаді, близько 7,6 відсотків.
↑ W. Pol, Północny wschód Europy pod względem natury, 1875.
↑ Jan Mordawski: Geografia 3: geografia Polski: podręcznik dla liceum ogólnokształcącego, liceum profilowanego i technikum: zakres podstawowy. Operon, 2003, s. 43,45. ISBN 83-7390-004-7.
↑ Bernard Wiśniewski, Tomasz Wolski. Changes in Dąbie Lake bathymetry in the period 1962–1996. „Limnological Review”. 5, s. 258, 2005. Polskie Towarzystwo Limnologiczne. ISSN 1642-5952 '.
.JPG)
