У дорослому футболі дебютував 1998 року виступами за нижчолігову фінську команду ІФК Марієгамн[2], в якій провів півтора сезони, взявши участь у 27 матчах чемпіонату, після чого став грати за клуб «Броммапойкарна» у другому шведському дивізіоні.
1999 року 16-річний футболіст потрапив до англійського «Вест Гем Юнайтед», де втім за першу команду не виступав і 2000 року перейшов в «Ліверпуль»[3], ставши частиною угоди по переходу Рігобера Сонга у зворотньому напрямку[4]. У складі «червоних» Шелунд теж не зіграв жодного матчу за основну команду і 2003 року був відданий в оренду в шведський «Юргорден»[5]. Даніель допоміг клубу виграти національний чемпіонат, після чого підписав з командою в кінці року повноцінний контракт[6]. У наступному сезоні Даніель допоміг команді виграти національний кубок, а 2005 року здобув «золотий дубль». У вересні 2012 року Шелунд зіграв свою 200-ту гру в чемпіонаті за «Юргорден», вийшовши на матч у футболці під номером 200[7]. Але лише через кілька місяців клуб оголосив, що не буде продовжувати його контракт[8], таким чином Даніель залишив клуб в кінці року після 10 сезонів та 205 матчів у Аллсвенскан, а також великої кількості матчів у Кубку Швеції, єврокубках та Королівській лізі.
4 лютого 2013 року Шелунд підписав дворічну угоду з клубом Отвідабергс ФФ[9], у якому провів наступні два сезони, а на початку 2015 року на правах вільного агента став гравцем ІФК Норрчепінга[10], з яким того ж року виграв чемпіонат Швеції. У сезоні 2018 року втратив місце у першій команді і по його завершенню покинув клуб.
20 грудня 2018 року Даніель оголосив про повернення до фінського чемпіонату на сезон 2019 року, де він гратиме за ІФК Марієгамна[11]. Дату було обрано символічно, оскільки минуло рівно 20 років, як Шелунд покинув місцевий чемпіонат[12]. 16 жовтня 2019 року футболіст оголосив, що після завершення сезону закінчить свою ігрову кар'єру[13]. Останній матч він провів 3 листопада 2019 року проти «Гонки» у плей-оф чемпіонату за місце у Лізі Європи, яке його команда програла[14].
Виступи за збірні
У складі молодіжної збірної Фінляндії був учасником молодіжного чемпіонату світу 2001 року в Аргентині, де він забив гол у матчі групового етапу проти Єгипту, але фіни програли 1:2 і не вийшли з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 18 офіційних матчах, забив 5 голів.
22 травня 2003 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Фінляндії в матчі проти Норвегії[15]. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 37 матчів, забивши 2 голи.
Проживає разом із Йоханною Карлссон. Разом вони мають двох синів (2014, 2016) та одну доньку (2018).
Рідною мовою Шелунда є шведська, і він погано розмовляє фінською. Так граючи в «Ліверпулі», Шелунд розмовляв із фіном Самі Хююпя англійською мовою, оскільки Хююпя не розмовляє відповідно шведською[16].
Його молодша сестра Анніка Шелунд[en] також була футболісткою і грала за національну збірну Фінляндії, представляючи її на чемпіонатах Європи 2009 та 2013 років[17]. Старший брат Петер Шелунд[sv] теж грав у футбол на професіональному рівні, але серйозних досягнень не здобув.
↑Rigobert Song. soccerbase.com. Архів оригіналу за 28 травня 2006. Процитовано 23 січня 2010.
↑Johanna Lundeberg (15 січня 2003). Vänsterfoten är Sjölunds vapen. dif.se (Swedish) . Djurgårdens IF Fotboll. Архів оригіналу за 23 August 2010. Процитовано 23 січня 2010.