Дванадцять страв![]() Двана́дцять страв — набір визначених страв, приурочений до святкового частування з нагоди певних християнських свят у Центральній, Північній та Східній Європі. Найвідомішими є дванадцять страв на Святвечір. У християнській традиції страви символізують дванадцять апостолів. Раніше їжа була тісно пов'язана з духовним життям людей. Практично кожному святу — і релігійному, і тому, яке залишилося з язичницьких часів, — відповідав свій набір страв. На різдвяному столі обов'язковими були дванадцять страв, включаючи узвар (компот із сухофруктів) і кутю (кашу зі злакових зерен), млинці чи вареники на масницю, яйця й паски на Великдень, мед і яблука на Спаса й інше. Існувало безліч обрядів і повір'їв, пов'язаних із їжею. Наприклад, на хрестини варили пшоняну кашу в горщику. Потім розігрувалася сценка продажу горщика, і той, хто вносив найбільшу кількість грошей на хрестини, мав право розбити горщик. Вірили, що це сприятиме тому, що дитина буде рости здоровою та щасливою. Гості вважали за честь покуштувати обрядову їжу й узяти на спомин черепок. Традиційно вважається, що страви мають бути пісними. Їхні назви та склад дещо відрізняються залежно від регіону України[1]. У Польщі, Литві та Україні за столом залишають зайву тарілку і місце. За народними повір'ями, вночі навідуються духи покійних членів сім'ї.[2] Різдвяні дванадцять стравНайголовнішими обрядовими стравами на Святий вечір є кутя й узвар. Решта страв можуть сильно змінюватися залежно від регіону і традицій родини. Найголовнішою вимогою є те, що страви повинні бути пісними, оскільки Святий вечір припадає на останній день пилипівського посту. Страви, що готуються на Святвечір:
Існує певна послідовність споживання страв на Святвечір. Спочатку їдять кутю, а потім голубці, вареники, смажену рибу, капусту й інше, і запивають узваром[3]. За звичаєм, діти носять вечерю, наприклад, хрещеним батькам, а також бабусі й дідусеві[4]. Див. такожПримітки
Посилання
Information related to Дванадцять страв |