Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Двоїста істина

Двої́ста і́стина (теорія «двох істин») — теорія про існування взаємно незалежних богословських та наукових істин, які ніби досягаються різними шляхами й можуть суперечити одна одній[1]; вчення, вироблене в межах схоластичної філософії[2]. Поняття «двоїста істина» виникло в епоху феодалізму.

Його прихильниками були Ібн-Рушд, Дунс Скот, Френсіс Бекон, Вільям Оккам та ін[1].

Особливого поширення вчення «двоїстої істини» набуло в епоху Відродження.

Церква боролася з концепцією двоїстої істини і шляхом переслідвання її прихильників, і шляхом протиставлення їй вчення Аквінського Ф. про гармонію віри й розуму, релігії й філософії[1].

Див. також

Примітки

  1. а б в Двоїста істина // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 62-63.
  2. Двоїстої істини теорія // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.

Література

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya