Докерамічний неоліт A
Докерамічний неоліт A (Pre-Pottery Neolithic A, PPNA) — ранньонеолітична культура Леванту і північної Месопотамії, X—IX тисячоліття до н. е. Розвинулася з місцевої натуфійської культури в результаті переходу до виробляючого господарства наприкінці останнього льодовикового періоду. Спочатку визначена в регіоні міста Єрихон в Палестині. Передує іншим культурам докерамічного і керамічного неоліта на Близькому Сході. Збирали урожай пшениці, ячменю і бобових, але засівали поля самі або ж збирали дикорослі місцеві рослини — питання спірне. ПоселенняПоселення складалися з округлих в плані будівель на кам'яному фундаменті і з кам'яною підлогою. На відміну від аналогічних споруд натуфійської культури, стіни будували з сирцевої цегли і обмазували вапном, зазвичай кремового або червоного кольору[1]. Вогнище невелике, з кругляків. Для приготування їжі використовували гарячі камені, осколки яких накопичувалися в приміщенні. Майже кожне поселення мало особливу споруду для засіків. Поселення були істотно більші, ніж у натуфійців і крім громадських засіків мали інші громадські будівлі, наприклад, знаменита Єрихонська вежа, яка була зведена набагато раніше стін, згаданих у Біблії. Місто Єрихон, побудоване культурою PPNA близько 8000 року до н. е., крім масивної кам'яної вежі було оточене кам'яною стіною. Населення тоді становило 2-3 тисячі чоловік. Призначення укріплень невідомо, адже слідів ведення військових дій не виявлено[2]. Кам'яні знаряддя праціВ цілому знаряддя праці та зброя відповідають натуфійській традиції, крім того з'явилися поліровані тесла і сокири. Регіональні варіанти
Див. такожДжерелаЛітература
Примітки
|