Дітям індиго в парапсихології та популярних віруваннях приписується безліч незвичайних властивостей, починаючи від високого рівня інтелекту та закінчуючи телепатичними здібностями. Часто стверджується також, що «діти індиго» є «новою расою людей».[1] Незважаючи на широку популярність, не існує жодного наукового доказу об'єктивності існування дітей з такими рисами. Скептично налаштовані педагоги та журналісти відзначають, що саме явище «діти індиго» носить характер містифікації.[2][3] Крім того, велика частина ознак та якостей «дітей індиго» давно відома психіатрам та психотерапевтам і описується діагнозом СДУГ (синдром дефіциту уваги та гіперактивність).[4][5]
Сучасною наукою термін «діти індиго» як такий не використовується.[6] Явищу «дітей індіго» присвячені декілька фільмів і велика кількість книг.
Термін вперше було використано американськимекстрасенсомНенсі Енн Тепп в 1982 році в книзі «Як розібратися в житті за допомогою кольору»[7]. Станом на 2006 рік, на думку Тепп, 70 % дітей у віці до 10 років і 40 % у віці від 15 до 25 були «індиго».[8]
Широке поширення термін отримав в 1999 році після успіху книги Лі Керрола та його дружини Джен Тоубер «Діти індиго: Нові діти прибули». Керролл стверджує, що подібна тема виникла як наслідок спілкування з «носієм ангельської енергії», якого він іменує Крайон.[9]
Риси «дітей індиго»
«Дітям індиго» приписуються висока емоційна чутливість, розвинені фізичні чуття, велика сила волі та розвинена інтуїція, здатність помічати незвичайні речі. Їм часто притаманне відчуття особливої місії в житті, великого значення для світу. Нерідко визначальними рисами «дітей індиго» перелічуються високий IQ, гостра інтуїція, впевненістю в собі, стійкістю до авторитету, відчуття себе старшими, ніж є насправді, підвищена чутливістю до світла, відчуття руйнівних тенденцій. В популярних віруваннях «діти індиго» уявляються вищим ступенем розвитку людства, на них покладаються сподівання виправити сучасні суспільні проблеми.[10]
Також парапсихологами виділяються «кристальні діти» — загалом аналогічні до індиго, але виражені ідеалісти, котрі воліють діяти, керуючись несвідомими спонуканнями. Їм приписується відчуття єдності з усіма людьми та істота взагалі, безкорислива допомога іншим, розвинена здатність до самонавчання на противагу навчанню від учителів чи батьків. Іноді вони вважаються здібними до ясновидіння та цілительства.[10]
Інший різновид особливих дітей — так звані «зоряні насінини» (Starseed). Вони уявляються як екстрасенси, телепати, котрі в ході минулих реінкарнацій знаходять особливих батьків для втілення на Землі та виконання місії зі встановлення миру та справедливості. Їм також приписується особлива здатність навчати інших людей свого світогляду.[10]
Критика
Риси, котрі приписуються «дітям індиго», «кристальним дітям» чи «зоряним насінинам» (емоційна чутливість, відкидання авторитетів, відчуття себе старшими, віра в свою унікальність та велике призначення) є типовими для дітей з синдромом порушення активності та уваги або синдромом дефіциту уваги та гіперактивності. Віра в надприродні якості таких дітей зросла на фоні загального росту віри в надприродне.[11] В той же час тлумачення симптомів згаданих синдромів у позитивному ключі є запорукою запобігання спричинених ними конфліктів у родинах.[12]
Дослідниця аутизму Мітці Вальц вказує, що розлади аутистичного спектру часто визначаються батьками як ознаки «дітей індиго». Тлумачення розладів у позитивному ключі як паранормальних здібностей в цьому випадку навпаки небезпечне. Адже воно заперечує наявність у дітей порушень, спонукає відмовлятися від перевірених методів лікування, передає самим дітям переконання, котрі вводять їх в оману та погіршують симптоми розладів.[13]