Еколо́гія атмосфе́ри — розділ геоекології, що вивчає стан атмосфери і вплив на атмосферу діяльності людини.
Забруднення атмосфери
Забруднення атмосфери відбувається внаслідок дій як природних факторів (пожежі, виверження вулканів, пилові бурі), так і антропогенних, або штучних. Забруднюючі речовини можуть бути в газоподібному або в твердому стані (пил та аерозоль).
При забрудненні
Основні наслідки забруднення атмосфери
Результатом викидів забруднюючих речовин з різних джерел є забруднення атмосфери. При перенесенні по повітрю від джерел появи забрудненюючі речовини можуть зазнати змін, у тому числі і хімічні перетворення одних забруднень в інші, ще небезпечніші речовини. Таким чином, забруднюючими прийнято вважати ті речовини, які негативно впливають на довкілля безпосередньо, або після хімічних змін в атмосфері, або у поєднанні з іншими речовинами.
Вміст забруднень, що встановився в повітрі, визначає ступінь руйнівної дії на цей регіон. Результати забруднень можна оцінити по негативній дії на людину, рослини, тварин, воду і т.і.; а також, в глобальнішому сенсі, по негативній дії на клімат, ряд економічних і соціальних умов.
На XIX спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН у червні 1997 року було прийнято один з основних напрямків природоохоронної діяльності національних урядів у рамках програми. Цей напрямок полягає у підтримці чистоти атмосферного повітря планети. Для захисту атмосфери потрібні адміністративні і технічні заходи, спрямовані на зменшення зростаючого забруднення атмосфери. Захист атмосфери не може бути успішним при односторонніх і половинчастих заходах, спрямованих проти конкретних джерел забруднення. Необхідно визначити причини забруднення, проаналізувати вклад окремих джерел в загальне забруднення і виявити можливості обмежити ці викиди.
Так в цілях захисту довкілля в грудні 1997 року ухвалив Кіотський протокол, спрямований на регулювання викидів в атмосферу парникових газів.
В Україні на збереження і поліпшення якості атмосферного повітря спрямований закон «Про охорону атмосферного повітря». Цей закон повинен регулювати відношення в області охорони атмосферного повітря, щоб поліпшити стан атмосферного повітря і забезпечити сприятливе середовище для мешкання людини, попередити хімічні тощо впливи на атмосферне повітря і забезпечити раціональне використання повітря в промисловості.
Науковці Житомирської області розробили спеціальну програму, яка покликана покращити ситуацію з викидами в повітря.[1]
Очистка повітря
Очистка антропогенних викидів в атмосферу може бути промислова або санітарна.
Мета промислової очистки викидів - отримання корисних речовин і їх подальше використання.
Мета санітарної очистки викидів - очистка викидів до такого вмісту шкідливих речовин, що є безпечним для людини та навколишньої природи.
Методи очистки повітря від газоподібних шкідливих речовин:
Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посібник. -К.: Знание, КОО., 2004. — 309 с.
Елмалова В. И. Охрана атмосферного воздуха.- М.: Юрид. лит., 1984. — 122 с.
Луконенко В. Г., Несолёнов Г. Ф. Определение антропогенного воздействия производственного процесса на воздушную среду: Учеб. пособие. — Самара: Самарский гос. Аэрокосмический ун-тет, 1994. — 44 с.
Никитин Д. П., Новиков Ю. В. Окружающая среда и человек. — М., 1988. — 315с.
Родионов А. И. и др. Техника защиты окружающей среды. Учебник для вузов. — М.: Химия, 1989.
Сытник К. М., Брайон А. В. Биосфера, экология, охрана природа.- К.: Наук. думка, 1987. — 522 с.
Тищенко Н. Ф. Охрана атмосферного воздуха.- М.: Изд. «Химия», 1991. — 362 с.
Ресурси Інтернету
Моніторинг атмосферного повітря // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 124.
