Енріке Аморім

Енріке Аморім
Народився	25 липня 1900(1900-07-25)[1][2][…] Сальто, Уругвай[4][3]
Помер	28 липня 1960(1960-07-28)[4][3][…] (60 років) Сальто, Уругвай[4]
Країна	Уругвай[3][6]
Діяльність	письменник, драматург, поет, прозаїк-романіст, сценарист
Жанр	поезія
Енріке Аморім у Вікісховищі

Енрі́ке-Мануе́ль Аморі́м (нар. 25 липня 1900 — пом. 28 липня 1960) — уругвайський письменник-комуніст, один з найпопулярніших романістів Латинської Америки ХХ століття. Аморім — поет, прозаїк, кіносценарист, публіцист.

Тематика його творів: боротьба за мир, за аграрну реформу, за соціальні права.

Відомі твори: «Віз», «Кінь та його тінь», «Селянин Агіляр», «Перемога не приходить сама», «Лісники» та ін.

Тв.: Укр. перекл. — Корраль Аб'єрто. К., 1958.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.