Жакмар де Есден (або Жакмар де Еден, фр.Jacquemart de Hesdin, бл. 1355 — бл. 1414) — французький художник-мініатюрист, який працював у стилі інтернаціональної готики.
Життя і творчість
Жакмар народився в Артуа. Есден, від назви якого художник отримав своє прізвисько, — фортеця на землях сучасного департаменту Па-де-Кале (у той час це була частина Фландрії і володіння герцогів Бургундських). Можливо, що Жакмар народився там. Він був одним з численних фламандських художників, які з середини XIV століття працювали на замовлення французького королівського дому. Єдиний відомий замовник Жакмара — Жан Беррійський (1340–1416), молодший брат французького короля Карла V[2], який витрачав величезні кошти на свою колекцію творів мистецтва. Жакмар жив і працював здебільшого в Буржі, де знаходилася основна резиденція Жана Беррійського. Він працював на замовлення герцога з 1384 по 1414 рік, з 1384 року отримував регулярне утримування з його скарбниці. Відомо, що мініатюри Жакмара де Есдена прикрашають Малий часослов герцога Беррійського (Національна бібліотека, Париж)[3], так званий Брюссельський часослов (Королівська бібліотека в Брюсселі) і Великий часослов герцога Беррійського (Національна бібліотека, Париж). З них Великий часослов вважається головною роботою художника. В інвентарі 1413 року про нього сказано:
Жакмар де Есден. Несення хреста. Мініатюра з Великого часослова. 1409. Лувр. Париж
… дуже великий, дуже красивий і розкішний часослов, напрочуд гарно оформлений і оздоблений мініатюрами Жакмара де Есдена та інших «працівників» герцога. Містить години, присвячені нашій любій Діві, Святому Хресту, Святому Духу, пристрастям і ще раз Святому Духу, також і поминальні молитви[4]
Манускрипт не зберігся до теперішнього часу повністю. Жакмар де Есден виконав для нього великі мініатюри (400×300 мм), з яких залишилася тільки одна сцена «Несення хреста» (1409, зберігається в Луврі). Великий часослов був завершений у 1419 році й оцінений у 4 000 фунтів.
Жакмар де Есден працював на другому етапі оформлення Малого часослова, перейнявши естафету, імовірно, від Жана Ленуара. За припущенням Мілларда Місса, над часословом працювали ще два анонімних майстра — Майстер Трійці і Псевдо-Жакмар[5]. Пізніше брати Лімбурги доповнили часослов мініатюрою з зображенням герцога Беррійського, що збирається у мандрівку. Жакмару де Есдену приписуються також деякі мініатюри, створені бл. 1386 року, з Псалтиря герцога Беррійського (Національна бібліотека, Париж, Ms. fr. 13091)[6].
За визначенням Анн Гранбулан Жакмар «демонструє певну майстерність у зображенні простору, й показує таким чином, що засвоїв уроки сієнської школи»[2]. Поєднавши досягнення італійського живопису і реалізм, характерний для художників півночі Європи, він дотримувався більш природної манери виконання, на відміну від ідеалізованого мистецтва Жана Пюселя[2]. Окрім мініатюр Жакмар виконував елементи декору манускриптів — обрамлення з фігурами тварин і рослинними мотивами[7].
↑ абвGranboulan, Anne, Jacquemart of Hesdin (14th-15th cc) in Encyclopedia of the Middle Ages, by André Vauchez, Richard Barrie Dobson, & Michael Lapidge, trans. Adrian Walford (London, Routledge, 2001, ISBN 1-57958-282-6)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жакмар де Есден
Казель Р., Ратхофер И. Роскошный часослов герцога Беррийского. — М. : Белый город, 2002. — 248 с. — (Сокровища мировой культуры) — 2 000 прим. — ISBN 5-7793-0495-5.
