Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці Вікіпедія: Статті, що необхідно поліпшити.
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст: {{subst:поліпшити автору|Звіжинський Анатолій Євгенович|4 червня 2023}} ~~~~, а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці Вікіпедія:Статті, що необхідно поліпшити за відповідний день.(4 червня 2023)
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Ви можете допомогти, переробивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.(червень 2023)
Особа або особи, які активно редагують , за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. Можливо, стаття потребує поліпшення для відповідності правилам Вікіпедії щодо змісту статей, зокрема правилу про нейтральну точку зору. Подробиці можна знайти на сторінці обговорення.(червень 2023)
Анатолій Євгенович Звіжинський (нар.7 грудня1966, Івано-Франківськ) – український мистецтвознавець, художник, фахівець з організації та управління художньою культурою, автор, співавтор, упорядник мистецтвознавчих праць.
Життєпис
Анатолій Євгенович Звіжинський народився 1966 року в Івано-Франківську.
1983 — закінчив Івано-Франківську художню школу.
1992—1997 — навчався в Українській Академії мистецтв у Києві за фахом мистецтвознавець, спеціаліст з організації та управління художньою культурою.
1996—1997 — співзасновник та куратор галереї «Маргінеси», Інститут журналістики, Київ.
2007 — стипендіат міністра культури Польщі Gaude Polonia, Варшава, ЦСМ Замок Уяздовський, тутор Г. Борковський.
2008—2009 — куратор галереї «Маргінеси» та галереї «ЧЕЧ» (2018) в Івано-Франківську.
2013—2016 — директор та співзасновник муніципального Центру Сучасного Мистецтва (ЦСМ) в Івано-Франківську.
2019 — співпраця з «Підземний перехід Вагабундо», Івано-Франківськ.
2020 — співзасновник ГО «Ініціатива ЦСМ».
2019—2021 — експерт Українського культурного фонду (УКФ).
2022 — куратор візуального мистецтва сайту «Postimpreza».
Діяльність
Діяльність Анатолія Звіжинського у мистецтві розпочалась на початку 1990-х років. У співпраці з однодумцями (Юрій Іздрик, Мирослав Король, Ростислав Котерлін, Ігор Перекліта, Мирослав Яремак, Ярослав Яновський та ін. учасники «станіславського феномену») творили сучасне мистецтво як альтернативне і неофіційне, відірване від радянської і соцреалістичної тяглості. Заввіділом образотворчого мистецтва Художнього музею в Івано-Франківську, Віктор Мельник, писав про Анатолія Звіжинського: «Відстороненість професійного мистецтвознавця-менеджера від того, що спекулятивно на рівні морально-естетичних маніпуляцій іменується „мистецтвом“, дозволяє йому дистанціюватися від речей випадкових, спостерігаючи процес „наживо“ як даність, що включає цілісність множин, ситуацій і рухів. Культивована у кращих традиціях класичного мистецтва міфологія жінки стала частиною особистісного бренду Анатолія Звіжинського: „Girl“ (2000), „Gipsy Girl“ (1999), „Fallen Angels“ (1992), серія „Зрада“ etc. Зовнішня плакатність подачі приховує вишукану естетику кольору та пластики, які влучно передають стан і настрій — миттєвий і універсальний водночас».
Завдяки проведенню міжнародної бієнале «Імпреза» (1989—1997) та активній діяльності молодого покоління митців Івано-Франківськ, тихе і провінційне місто, засвітився на культурній мапі України та світу. У 1996 році на IV Петербурзькій бієнале: «Восточная Европа: Spatia nova» Звіжинський виступив куратором національного розділу, вперше задекларувавши «теорію» з парадоксальною назвою — «Лагідний тероризм». Ефектним рецепторним подразником вона спрацювала на міжнародній бієнале «Імпреза-97» і по-особливому резонансно на одноіменній виставці в Художньому музеї Івано-Франківська в рамках всеукраїнського фестивалю «Культурні герої» (2002).
З 2013 до 2016 року був директором муніципального Центру сучасного мистецтва, де за цей час було проведено близько 60 виставок, акцій, концертів, презентацій і видано 7 каталогів. У 2018 створено ГО «Ініціатива ЦСМ», колекція котрої налічує близько 300 творів українських та зарубіжних авторів. На базі архіву ЦСМ було упорядковано та надруковано альбом «Перший відмінок. Незалежне мистецтво Івано-Франківська» 2018.
Вибрані виставки (учасник або організатор):
2022 — «Immunität für die Kunst», Kunsthaus Alte Mühle, Шмалленберг, Німеччина
Місця перебування творів: Художній музей, Івано-Франківськ; Муніципальна галерея, Єлгава, Латвія; Grynyov Art Collection; ZenkoFoundation; KogutiakFoundation.
Співредактор альманаху з проблем сучасного мистецтва «Кінець кінцем». Автор статей про художників Івано-Франківська у часописах «Образотворче мистецтво», «ArtLine», «Галерея», «Місто», «A-Zart», інтернет-ресурси zbruc.eu, Art Ukraine та ін. Упорядник збірки (разом з І.Панчишином) «Імпреза, міжнародна бієнале», Лілея-НВ, 2012, Івано-Франківськ. Ініціатор та упорядник альбому «Перший відмінок. Незалежне мистецтво Івано-Франківська», ArtHuss, 2018, Київ. с. 303.
Melnyk W. « Sztuka, seks i pieniądze» // Obieg. Warszawa. 2006. № 2 (74);
Вишеславський Г. «Постмодерністські тенденції у сучасному візуальному мистецтві України кінця 1980-х — початку 1990-х рр.» // Сучасне мистецтво. АМУ. Інститут проблем сучасного мистецтва. К. 2007. Випуск IV;