Йон Крянґе народився у селянській родині в селі Хумулешть в Молдовському князівстві (нині межа міста Тиргу-Нямц жудеця Нямц Румунії).
У 1858 закінчив духовну семінарію в Яссах, був дияконом. У 1865 закінчив педагогічні курси, працював учителем. Через конфлікти з румунськими церковною владою в 1872 був позбавлений сану.
У 1875-1877 роках опублікував казки «Свекруха і три невістки», «Деніле Препеляк», «Казка про Стані бувалого», «Казка про Арапа Білого» та інші. Крянґе проповідував вивчення абетки і правопису в початкових класах з допомогою методів, заснованих на дитячій інтуїції і простоті сприйняття світу. Був у дружніх стосунках з Міхаєм Емінеску, під впливом якого публікував свої твори в журналі «Літературні бесіди» («Convorbiri literare»).
Широко відомі казки Крянґе «Коза з трьома козенятами» («Capra cu trei iezi»), «Гаманець з двома грішми» («Punguţa cu doi bani»), «Деніле Препеляк», «Казка про Арапа Білого», «Дочка баби і дочка старого», розповіді «Дядя Йон Роате і Об'єднання» (1880) і «Дядя Йон Роате і Куза Воде» (1883).
Про Крянґе написав одине зі своїх оповідань Михаїл Садовяну, під назвою «Ключ».