Орден Братів Менших Капуцинів (лат.Ordo Fratrum Minorum Capucinorum, OFMCap; коротко — Капуцини) — римо-католицький чернечий орден, заснований у 1525 році міноритом Маттео Бассі в Урбіно, затверджений у 1528 році папою Климентом VII і в 1529 році отримав надзвичайно суворий статут. Капуцинів реформували францисканці, й назвали їх так (первісно глузливо), за те, що вони почали носити загострені каптури (італ.cappucio) на честь і взір Святого Франциска.
Через осуд францисканців вони зазнали сильних утисків у 1542 році (коли генеральний вікарій ордену Окіно перейшов у протестантизм), але капуцини вижили, й стали важливою силою протягом Контрреформації. У 1619 році їх визнано однією з трьох незалежних гілок францисканського ордену. З часу заснування капуцини відзначаються своїми доброчинними справами й аскетизмом. Бідність у капуцинів часто поєднувалася з браком освіти. Найпаче відомі їхні блазнівські народні проповіді (капуцинади; див. «Валенштейнів табір»Шилера).
Одяг капуцинів складається з габіту коричневого кольору, з пришитою до нього відлогою; мотузяного поясу з вузлом, що символізує непорушність чернечих обітниць; сандалів на босоніж.
Сучасні капуцини
Як і решта чернечих орденів, капуцини сильно постраждали від секуляризації та революцій кінця XVIII—початку XIX століть. Попри це, орден вистояв, і до кінця XIX століття число його членів збільшилося.