Клара Адягаши

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення. Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2019)

Клара Адягаши
угор. Agyagási Klára[1]
Народилася	2 березня 1952(1952-03-02)[2][3] (72 роки)  Озд, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина
Країна	Угорщина
Діяльність	тюрколог, мовознавиця, славістка, русист, філологиня, літературознавиця
Alma mater	Університет Сегеда (1979)
Галузь	мовознавство[4], слов'янознавство[4], русистика[4], турецька[4], Turkish philologyd[4] і чуваська[4]
Заклад	Дебреценський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d] (2003)
Членство	Угорська академія наук
Нагороди	Academy Award of the Hungarian Academy of Sciencesd (2021)

Клара Адягаши (угор. Agyagási Klára; 2 березня 1952, Озд, медьє Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина) — угорський вчений-тюрколог, славіст, мовознавець, дослідник чуваської мови, доктор філології (з 2003), член Угорської академії наук, професор.

У 1979 році закінчила Сегедський університет, спершу навчалася на факультеті російської філології, потім вивчала алтаїстику. Після закінчення університету продовжила роботу на кафедрі алтаїстики за запрошенням керівництва кафедри, що помітили в ні ще під час навчання перспективного молодого науковця.

• З 1987 по 1991 — ад'юнкт на кафедрі російської мови, а з 1991 по 1994 — на кафедрі фіно-угрознавства Дебреценського університету імені Лайоша Кошута.
• У 1993—1994 роках пройшла стажування в університетах Німеччини та Італії. Клара Адягаші вчилася в Чуваському державному педагогічному інституті за програмою співпраці, вивчала чуваську мову в Чуваському науково-дослідному інституті.
• У 1993 році отримала звання PhD з філологічних наук, тема дисертації: «Ранній вплив російської мови на тюркські мови Поволжя».
• Доцент (з 1995 року), провідний фахівець з історії російської мови Інституту слов'янської філології при університеті Дебрецена.
• У 2003 році захистила академічну дисертацію на тему «Роль черемиського фактора в історичних змінах чуваської фонетичної системи». Доктор Угорської академії наук.

Нині працює завідувачкою кафедри Дебреценського університету, професор.

Головні напрямки досліджень як науковця: джерелознавство з чуваської та татарської мов; історична взаємодія тюркських, фіно-угорських і російських діалектів Середнього Поволжя; ранні російські запозичення в азербайджанську мову Поволжя; питання історичної діалектології російської мови; етногенез марійців^[5].

• Головний редактор наукової серії книг: «Studies in Linguistics of the Volga-Region».
• Українсько-російсько-угорський словник лінгвістичної термінології [Текст] / К. Адягаші [та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ : Київ. ун-т, 2011. — 521.^[6]
• Чувашское наследие Иосифа Папая: Фрагмент дневника, чувашский словник.
• Hungaro-tschuwaschica: Аннот. Библиограф. Указ. Исследований венгерских ученых XIX - XX вв. // Ю. Дмитриева, К. Адягаши; Ред. А. П. Хузангай, В. А. Прохорова; ЧГИГН, Шупашкар, 2001.