Королівський палац Мадрида

**Королівський палац Мадрида**
ісп. *Palacio Real de Madrid*^[1]
Королівський палац Мадрида; ісп. Palacio Real de Madrid
	40°25′05″ пн. ш. 3°42′52″ зх. д. / 40.417955° пн. ш. 3.714312° зх. д.
Країна	Іспанія
Розташування	Мадрид
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини Іспаніїd
Архітектор	Філіппо Ювара (оригінальний проєкт), Джованні Баттіста Саккетті, Франциско де Сабатіні та ін.
Клієнт	Філіп V
Дата початку спорудження	1738
Дата закінчення спорудження	1764
Стиль	бароко, неокласицизм
Площа приміщень	понад 135 000 м²
Власник	Національний спадокd
Містить	Main Staircase (Royal Palace of Madrid)d, Hall of Halberdiers of the Royal Palace of Madridd, Salón de Columnas del Palacio Real de Madridd, Porcelain Roomd, Throne Roomd і Real Capilla de Madridd
Призначення	офіційна резиденція
	Королівський палац Мадрида Королівський палац Мадрида (Іспанія)
	patrimonionacional.es/visita/palacio-real-de-madrid
	Королівський палац Мадрида у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Королівський палац (значення).

Королівський палац Мадрида (ісп. Palacio Real de Madrid, також ісп. Palacio de Oriente — палац Орьєнте, Східний палац) — офіційна резиденція іспанської королівської родини. Сьогодні палац використовується виключно для прийомів, церемоній та офіційних дій, оскільки королі Іспанії проживають у Паласіо де ла Зарзуела (Palacio de la Zarzuela). Палац відкритий для туристів за встановленим графіком, щороку приймає майже 2 мільйони відвідувачів^[4] (у 2016 році Королівський палац прийняв понад 1,4 мільйона відвідувачів, що робить його сьомою за відвідуваністю пам'яткою в Іспанії.).

Історія

Після пожежі напередодні Різдва 1734 року, яка перетворила королівський палац Алькасар в попіл, Філіп V наказав побудувати новий палац, в якому розміщуватиметься двір Бурбонів^[5]. Дизайн нового палацу доручили італійцеві Філіппо Юварі, який прибув до Мадрида в 1735 році, щоб взяти на себе відповідальність за будівництво. Ювара розробив проєкт палацу, проте помер в Мадриді 31 січня 1736. Проєктування та спорудження палацу продовжив учень Ювари Джованні Баттіста Саккетті.

Роботи розпочались 7 квітня 1738 року з використанням вогнетривких матеріалів, тобто вапняку з Кольменара, граніту та цегли, використання деревини у будівництві палацу з міркувань протипожежної безпеки було обмежене.

У перші роки будівництво резиденції було повільним настільки, що коли Фердинанд VI сходив на престол у 1746 році, був зроблений лише перший поверх будівлі.

Лише після сходження на трон Карлоса III у 1759 р. було надано необхідний поштовх для завершення робіт, особливо після доручення керівництва проєктом архітектору Франциско де Сабатіні, якому король наказав якнайшвидше зробити палац готовим до заселення. Це було зроблено, і 1 грудня 1764 року Карлос III та його родина стали першими мешканцями, хоча до кінця будівництва був ще довгий шлях, оскільки роботи тривали більше століття.

Нарешті, в 1892 р. роботи можна було вважати завершеними після знесення конюшні Феліпе II тодішнім архітектором палацу Енріке Марією Репульєсом-і-Варгасом^[es], який закрив парканом площу Армерії (Plaza de la Armería).

Королівський палац Мадрида — найбільший у Західній Європі та один із найбільших у світі, він має площу понад 135 000 квадратних метрів та 3418 кімнат.

Навколо палацу розташовані Пласа-де-ла-Армерія, Пласа-де-Орієнте, Сади Кампо-дель-Моро та Сади Сабатіні^[6].