Лінія була створена в 1926 році для сполучення між залізничними станціями міста в 1920-х роках, а також під час підготовки до Всесвітньої виставки 1929 року.
З тих пір її розбудовували, на початок 2020-х лінія має 30 станцій та є найзавантаженішою в мережі.
Ці станції архітектурно однорідні, і, як і у випадку з більшістю ліній метро в Барселоні, на них практично відсутні орнаменти.
Більша частина лінії проходить під землею, за винятком однієї короткої дистанції, і в одному місці має спільний тунель з магістральними коліями.
[1]
На початок 2020-х лінію прокладено від станції «Оспиталь-де-Бельвідже», розташованої у місті Оспіталет-де-Льобрегат, до станції «Фондо», розташованої у місті Санта-Кулома-де-Граманет.
Довжина лінії становить 20,7 км та має 30 станцій.
[2]
Лінію обслуговують два депо, розташовані за станціями «Санта-Еулалія» та «Ла-Сагрера».
Для відстою поїздів також використовуються тупики за станціями «Оспіталь-де-Бельвітже» та «Фондо».
Загальна характеристика
Як і на інших лініях метрополітену, перегони між станціями складаються з єдиного тунелю, в якому розташовані обидві колії.
[3]
В даний час на лінії експлуатуються поїзди серії 6000 концерну Alstom, що почали впроваджуватись у 2007 році для поступової заміни складів серії 4000, які почали впроваджуватись у 1987 році. У минулому були поширені поїзди серії 100, 200, 300 та 400 виробництва інших концернів.
Лінія 1 має завдовжки 20,7 км і 30 станцій. За годину пік лінію обслуговують 16 поїздів.
В 2010 році, пасажирообіг лінії 1 склав 109,8 млн. осіб, що зробило лінію найзавантаженішою лінією Барселонського метрополітену. [4]
Муніципалітети та райони, що обслуговує лінія
Муніципалітети, через які прокладена лінія 1: Барселона, Оспіталет-де-Льобрегат та Санта-Кулома-де-Граманет.
Майже всі станції на лінії 1 мають дві прямі берегові платформи. Винятками є станції «Меркат-Ноу» та «Ла-Сагрера», де використовується єдина острівна платформа, а також дистанція від станції «Глорієс» до станції «Сант-Андреу», де використовуються 3 платформи (т.зв. барселонське або іспанське рішення), та станція «Торрас-і-Баджес» з однією береговою та однією острівною платформою.
26 з 30 станцій на лінії пристосовані для людей з обмеженими фізичними можливостями, за винятком станцій «Пласа-де-Сантс», «Еспанья», «Уркінаона» та «Клот».
[5][6]
16 станцій з 30 мають пересадку на інші лінії метро, зупинки трамвайної системи Trambesos, лінії FGC, приміські та регіональні поїзди, а також до автобусів регіонального та далекого прямування:
[7]
.jpg)
