Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Мартин Гаштовт

Мартин Гаштовт
Народився1423(1423)
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Помер1505(1505)
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Країна Велике князівство Литовське Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаКиївський воєвода[1] Редагувати інформацію у Вікіданих, подільський старостаd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих, Троцький воєвода[3] Редагувати інформацію у Вікіданих і Маршалок Великий Литовський[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
НаступникІван Ходкевич
РідГаштовти
БатькоІван Гаштовт
МатиДорота (ймовірно, Задора) або Єлизавета Н.[5]
У шлюбі зQ17096131?[6] Редагувати інформацію у Вікіданих і Ганна Гольшанськаd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти (2 Редагувати інформацію у Вікіданих)Альбрехт
Герб
Герб

Ма́ртин Ґа́штовт, іноді Мартин Ґаштольд[8] (лит. Martynas Goštautas, пол. Marcin Gasztołd, ст.-укр. Мартинъ Кгаштольдъ; 1423 — 1483[5] / 1505) — державний, політичний і військовий діяч Великого князівства Литовського. Представник шляхетського роду Гаштольдів гербу Абданк.

Життєпис

Перебував на службі у польського короля і великого князя литовського Казимира IV. Після смерті удільного київського князя Симеона Олельковича (1454 - 1470), який був одруженим з його сестрою Марією Гаштольд, призначений Казимиром IV Ягеллончиком київським воєводою — але кияни не впустили його у місто. У 1471 році за допомогою війська здобув Київ, поклав кінець існуванню удільного Київського князівства. За спогадами посла Венеційської республіки до Персії Амброзія Контаріні, М. Гастольд («Пан Мартин») опікувався ним під час його перебування в Києві, сприяв його безпечному вояжу до хана в Криму.[9]

Не знайшовши підтримки серед міського українського населення, в 1475 році повернувся до Литви. У 1480 році київським воєводою був призначений киянин Іван Ходкевич.

Посади: київський воєвода (14711480), намісник новогрудський (1464—1471 р.), маршалок земський литовський (1480 р.), воєвода троцький (1480 р.).[5]

Родина

Перша дружина — Марина Гольшанська-Трабська. Син: Альбрехт — державний, політичний і військовий діяч.

Друга дружина — княжна Анна Гольшанська, донька князя Юрія Семеновича Гольшанського (пом. після 1498). Дочка: Єлизавета (пол. Elżbieta) — дружина троцького каштеляна Івана (Яна) Миколи Радзивілла (1474 — 1522; шлюб 1492 р.[5]))

Примітки

  1. Urzędnicy województw kijowskiego i czernihowskiego XV-XVIII wieku: spisyKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2002. — С. 65. — 344 с. — ISBN 83-85213-37-6
  2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 34.
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 57.
  4. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 168.
  5. а б в г Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 98.
  7. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 99.
  8. Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
  9. Амвросій Контарини / Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей (в ІІІ розділах, редактори Володимир Антонович, Ф. Терновський). — Кіевъ : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — ІІ р. — С. 6—8. ст.(рос.)

Джерела

Посилання


Kembali kehalaman sebelumnya