|
Моріц Стіллер
Мо́ріц Сті́ллер (17 липня 1883 Стіллер був піонером шведської кіноіндустрії, сценаристом і режисером багатьох короткометражних фільмів, починаючи з 1912 року. Коли компанія Metro-Goldwyn-Mayer запросила його до Голлівуду як режисера, він приїхав зі своїм новим відкриттям — Гретою Ґустафссон, чиє сценічне ім'я Ґрета Ґарбо, як вважають, запропонував саме він. Після частих розбіжностей з керівниками студій MGM та Paramount Pictures Стіллер повернувся до Швеції, де невдовзі помер. БіографіяМоріц Стіллер народився 17 липня 1883 в Гельсінкі, Фінляндія, в сім'ї польських євреїв, справжнє ім'я — Мойше Штіллер. Його мати покінчила життя самогубством, коли йому були чотири роки. Після цього виховувався в родині друзів батьків. З дитинства виявив цікавість та здібності до театру та у 1899—1909 роках працював актором в різних провінційних театрах Фінляндії та Швеції.[6] Був призваний в російську армію, але, не бажаючи служити, втік до Швеції. У 1910-12 роках очолював експериментальний театр Лілла-театр у Стокгольмі.[6]  У 1912 році Моріц Стіллер почав роботу в індустрії німого кіно, що швидко розвивалася у Швеції того часу, одночасно як сценарист, режисер (дебютував фільмом «Мати і дочка», швед. Mor och dotter) та актор короткометражних фільмів. Як актор він знявся всього в п'яти фільмах, і після 1912 року практично завершив акторську кар'єру, щоб мати більше часу на сценарії й режисуру. Згодом Стіллер перейшов до повнометражних фільмів. У 1918 році поставлений ним фільм «Перший син Томаса Грааля» (швед. Thomas Graals bästa barn) з Віктором Шестремом у головній ролі отримав багато відгуків у пресі. До 1920 року Стіллер, що зняв на той час понад тридцять п'ять фільмів, був провідною фігурою шведської кіноіндустрії.[7] У 1920 році в Королівському Драматичному Театрі в Стокгольмі Моріц Стіллер побачив молоду акторку Грету Густафсон, і запропонував їй важливу роль другого плану у фільмі «Сага про Єсту Берлінґа» за романом Сельми Лагерлеф. Він також вибрав для неї сценічний псевдонім Грета Гарбо. Фільм мав значний успіх, і Стіллер та Гарбо вирушили до США, де прийняли пропозицію Луїса Маєра про прийом на роботу в компанію Метро-Голдвін-Маєр. У Голлівуді Стіллер почав працювати над фільмом «Спокусниця». Проте, він не зміг адаптуватися до роботи у складі великої студії, і після низки конфліктів був звільнений, а фільм переданий Фреду Нібло. Стіллер був негайно прийнятий на роботу в суперницьку студію Famous Players — Lasky Corporation, де зняв три фільми, але був звільнений під час знімання четвертого як результат постійних розбіжностей з власниками студії. Моріц Стіллер повернувся до Швеції в 1927 році, де наступного року помер від плевриту у сорок п'ять років. Він похований на Північному цвинтарі Стокгольма. Вибрана фільмографія
Примітки
Джерела
Посилання |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
