Головна мета парламенту — затвердження податків, які тоді стягувалися адміністрацією Дублінського замку. Основну частину податків сплачували духовенство, купці та землевласники. Згідно до закону Пойнінга[en] 1495 року, всі закони парламенту повинні були попередньо затверджуватися таємною радою Ірландії та таємною радою Англії. Парламент підтримав реформацію у Ірландії[en] і католики були виключені з парламенту каральними законами[en]. Конституція 1782 року внесла зміни до закону Пойнінга, які дозволили парламенту Ірландії ініціювати законодавство. У 1793 році католики знову отримали право голосу у парламенті.
↑Moody, Theodore William; Martin, Francis X.; Byrne, Francis John (2005). A New History of Ireland: Maps, genealogies, lists. Clarendon Press. с. 605. ISBN9780198217459.
Johnston-Liik, Edith Mary (2002). History of the Irish Parliament 1692–1800: Commons, Constituencies and Statutes. Т. 6 vols. Belfast: Ulster Historical Foundation.(англ.)