Пауліна Вільконська

Пауліна Вільконська
Народилася	1815[1]  Сважендз, Ґміна Сважендз, Познанський повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща
Померла	9 червня 1875(1875-06-09)  Познань, Прусське королівство, Німецька імперія
Країна	Республіка Польща  Російська імперія
Діяльність	письменниця
Знання мов	польська
У шлюбі з	Август Вільконськийd
Медіафайли у Вікісховищі

Пауліна Вільконська (пол. Paulina Wilkońska; 1815, Сєкєрки, дільниця Мокотув, Варшава — 9 червня 1875, Познань) — польська романістка, редакторка, авторка мемуарів.

Пауліна Вільконська народилася у Сєкєрках 1815 року. Її матір'ю була Регіна Задольська, а батьком — Кароль Лях. Вчилася у Познані. 1832 року вийшла за Августа Вільконського. З 1840 по 1851 роки вона вела літературний салон Варшави, у якому бували особи із «Biblioteka Warszawska», «Przeglądem Naukowym» та учасники групи «Варшавська богема». 1851 року подружжя переселилося до Великопольщі. Через рік її чоловік помер^[2].

Пауліна опублікувала свою першу прозову збірку «Село і місто» 1841 року. Вона також публікувала й інші художні твори, а також мемуари (1871, 1875). Її щоденники зображують інтелектуальне та політичне життя Варшави. Владислав Сирокомля стверджував, що Пауліна Вільконська була його натхненням на вірш «Маргер».

Пауліна померла 1875 року у Познані^[3].