Передмістя

Передмістя — населений пункт будь-якого типу, розташований у безпосередній близькості від міста, із яким має тісний зв'язок.

В 20 столітті із розвитком автомобільного та залізничного транспорту передмістя отримали різкий поштовх до урбанізації та розростання. Нині передмістя нерідко являють собою периферійні райони міста, хоча офіційно не включаються в його межі, мають автономний статус і адміністративно підпорядковуються своїм місцевим радам. Часто із невпинним розростанням території основного міста передмістя із ним зливається.

Так, наприклад, передмістя Києва Пуща-Водиця 1981 року мала статус смт, а нині як історична місцевість входить до складу Оболонського району столиці.

Передмістями в надільно-вічевий період історії Русі називалися молодші міста. Вони здавна існували в кожній землі і виникали або шляхом колонізації з головного міста, будучи укріпленим притулком для населення із міст і сіл, які належали містянам головного міста сіл, або з міст, що потрапили в залежність від інших внаслідок завоювання. Населення передмістя вважалося по відношенню до населення головного міста молодшим і підлеглим йому.

Іноді передмістя ділилися навіть між частинами (кінцями) головного міста (як було в Пскові). Якщо передмістя посилювався і досягало самостійності, то земля розпадалася на дві половини (наприклад, Псков був спочатку передмістям Новгорода, але з плином часу стало самостійним містом).^{[джерело?]}

Іноді князі передавали передмістя у спадок різним синам, і тоді ці передмістя ставали центрами нових князівств. Внаслідок особливого посилення передмістя або послаблення головного міста вони могли помінятися ролями: головне місто ставало передмістям, а передмістя — головним містом. Так, Ростов втратив значення головного міста і став передмістям Суздаля, а потім Володимира, коли і Суздаль підкорився Володимиру.

У Південній Русі термін «передмістя» зникає раніше, і вже в дотатарські періоді передмістям називаються містами. В пам'ятниках московських, а також у Новгороді та Пскові термін цей вживається ще в XVI столітті.

В Австралії та Новій Зеландії, (англ. suburbs) не є передмістям у звичайному розумінні цього слова. Фактично це дільниці (райони) міста, назви яких використовуються поштою для адресації. Навіть центри сучасних міст називаються suburb^[1].

Терміни «внутрішнє передмістя» та «зовнішнє передмістя» використовуються, щоб розрізняти густонаселені райони неподалік від центру міста та менш населені на околицях мегаполісу.

• Урбанізація
• Місто

• Пригород//Словарь по экономике и финансам. Глоссарий.ру^{[недоступне посилання з липня 2019]}(рос.)
• Пригород//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона(рос.)

• Описи передмість Львова XVI–XVIII століть / упоряд. Андрій Фелонюк ; НАН України, Ін-т  укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. Львівське відділення. – Львів, 2014. – 752 с. – (Львівські історичні праці. Джерела ; вип. 4). – ISBN 978‐966‐02‐7392‐4