Південний фронт (Громадянська війна в Росії)

Південний фронт
Громадянська війна в Росії
Південний фронт; Громадянська війна в Росії
На службі	11 вересня 1918 — 10 січня 1920
Країна	Радянська Росія
Вид	Червона армія
Тип	сухопутні війська
Роль	загальновійськовий
Чисельність	фронт
У складі	РСЧА
Війни/битви	Громадянська війна в Росії;
Командування
Визначні; командувачі	Єгоров О.І.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Південний фронт (значення).

Півде́нний фронт (Громадянська війна в Росії) — оперативно-стратегічне об'єднання (фронт) Червоної армії на півдні Радянської Росії в ході Громадянської війни. Утворений 11 вересня 1918 року наказом РВСР в смузі між Західним районом оборони і Східним фронтом. Перейменований директивою Головкому РСЧА в Південно-Західний фронт з 10 січня 1920 року.

Історія об'єднання

Війська Південного фронту вели оборонні бої проти Донської армії Краснова за Царицин і Камишин (липень — грудень 1918 року), потім проводили наступ (січень — березень 1919 року) з метою розгрому Донської армії, а також проти військ Денікіна за Донбас. Вели бої по придушенню повстань козаків у верхньодонських станицях в березні — червні 1919 р.

Після наступу армій Денікіна, що почалося в травні, війська фронту відійшли з Донської області, залишивши Донбас і Харків. Почали серпневий контрнаступ проти армій Денікіна (серпень — вересень 1919), вели бої проти рейду білоказацької кінноти Мамонтова і Шкуро в тилу фронту (серпень — вересень 1919), під натиском противника відійшли на північ, залишивши Курськ, Вороніж, Орел^[1]^[2].

Потім війська фронту провели контрнаступ проти армій Денікіна, в ході якого були здійснені операції: Орловсько-Курська (жовтень — листопад 1919), Воронезько-Касторненська (жовтень — листопад 1919), зайнявши міста Курськ, Вороніж, Орел, Касторне.

У ході наступу спільно з Південно-Східним фронтом в листопаді 1919 — січні 1920 провели операції: Харківську (листопад — грудень 1919), Донбаську (грудень 1919), Ростово-Новочеркаську (січень 1920 року), завдали поразки армії Денікіна, зайняли міста Харків, Київ, Полтаву, Ростов-на-Дону, звільнили Донбас^[1]^[2].

Військові операції

Командувачі

П. П. Ситін (11 вересня — 9 листопада 1918);
П. A. Славен (9 листопада 1918 — 24 січня 1919);
В. М. Гиттіс (24 січня — 13 липня 1919);
В. М. Єгор'єв (13 липня — 11 жовтня 1919);
О. І. Єгоров (11 жовтня 1919 — 10 січня 1920).

Склад військ фронту

8-а армія (3 жовтня 1918 — 9 січня 1920);
9-а армія (3 жовтня 1918 — 30 вересня 1919);
10-а армія (3 жовтня 1918 — 30 вересня 1919);
11-а армія (3 жовтня — 8 грудня 1918);
11-а окрема армія (23 травня — 12 червня 1919, в оперативному підпорядкуванні);
12-а армія 1-го формування (3 жовтня — 8 грудня 1918);
12-а армія 2-го формування (27 червня — 27 липня 1919, в оперативному підпорядкуванні: 17 жовтня 1919 — 10 січня 1920);
13-а армія (З березня 1919 — 10 січня 1920);
14-а армія (до 4 червня 1919 2-а Українська радянська армія; 27 квітня 1919 — 10 січня 1920);
1-а Кінна армія (19 листопада 1919 — 9 січня 1920);
Особливий корпус (до 17 червня 1919 Окремий експедиційний корпус; 10 червня — 7 липня 1919, штаб до 31 липня);
Кінний корпус С. М. Будьонного (з 30 жовтня 1919 1-й Кінний корпус; 7 жовтня — 19 листопада 1919);
Зовнішній південний район оборони (1—25 жовтня 1919);
Орловський військовий округ (26 жовтня 1919 — 10 січня 1920).

Див. також

Джерела та література

Буравченков А. О. Південний фронт 1918—1920 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 216. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Радянська військова енциклопедія. «ТАШКЕНТ» — ЯЧЕЙКА» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1981. — Т. 8. — С. 638. — ISBN 00101-150. (рос.)

Література

Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1983.

Примітки

↑ ^а ^б Гражданская война и военная интервенция в СССР. Энциклопедия. М.: Советская энциклопедия, 1983.
↑ ^а ^б Центральный государственный архив Советской армии. В двух томах. Том 1. Путеводитель. 1991 c. 213–354