З прийняттям в 2012 році нового Кримінально-процесуального кодексу України, акт предявлення обвинувачення на досудовому слідстві був замінений на процедуру порвідомлення про підозру, що не в повній мірі відповідає міжнародним правовим актам. Так, у ч. 2 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено: «Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього».
Особливості формування статусу підслідної особи в законодавстві зарубіжних країнах
У КПК ФРН застосовуються відповідно до стадій процесу чотири поняття: «verdachtider» – особа, стосовно якої є підстави для підозри її у скоєнні злочину; «berschuldigter» – особа, стосовно якої здійснюється кримінально-процесуальне провадження; «angeschuldigter» – особа, стосовно якої висунуто обвинувачення; «angeklagter» – підсудний. [1]
Міжнародним пактом про громадянські і політичні права передбачено, що «кожному заарештованому повідомляються при арешті причини його арешту і в терміновому порядку повідомляється будь-яке пред’явлене йому обвинувачення» (ст. 9).
Отже, взятих під варту все ж таки варто негайно інформувати про суть висунутого обвинувачення, а не про підозру. Відповідно до положень міжнародних правових актів, висловлюється пропозицію ввести в законодавчий обіг в законодавство України замість поняття «підозрюваний» новий концепт – «підслідний»[2]
Зокрема, в КПК України слід було б подати таку дефініцію: Підслідною є особа, стосовно якої розпочато кримінальне провадження або винесено постанову про визнання її такою, яка перебуває під слідством , особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину, або особа, до якої вжито запобіжний захід, а також неосудна, неделіктоздатна чи малолітня особа, стосовно якої здійснюється судочинство для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру». [3] При реалізації даного підходу обвинуваченим буде визнаватись особа, щодо якої винесена постанова про визнання її обвинувачувано, а підсудною, особа, щодо якої здійснюється судовий розгляд.
Процесуальний статус підозрюваного за законодавством України.
бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, а також отримати їх роз'яснення;
на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту — мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій;
на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження;
на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави;
не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою — на негайне повідомлення членів сім'ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування;
під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім'ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
заявляти відводи;
ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування;
одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку;
вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
підозрюваний, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов'язана забезпечити адміністрація місця ув'язнення.
Обов'язки підозрюваного
Підозрюваний зобов'язаний:
прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк — заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суд
Набуття статусу підозрюваного
Особа отримає процесуальний статус підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення у випадку:
повідомлення особі про обґрунтовану підозру;
затримання особи в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом.
Письмове повідомення про підозру затриманній особі згідно норм КПК, має бути вручене протягом 24 годин з моменту її затримання. У разі якщо не вручено повідомлення про підозру після 24 годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненю
Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 10-те вид., доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2023. 698 с. ISBN 978-617-566-771-2
Кримінальний процес України = Criminal Procedure of Ukraine: Академічний курс: у 3-х т. Т.1. Загальна частина /[ В. Т. Нор, Н. Р. Бобченко, М. В. Багрій та ін.]; За ред. акад. НАПрН України, д-ра юрид. наук, проф, В. Т. Нора, д-ра юрид наук, проф Н. Р. Бобченка. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2021. 912 с.
Винокуров О. В., Кучинська О. П. Захист прав підозрюваного при затриманні та застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: теорія і практика: монографія. Київ: Алерта, 2020. 258 с.
Даньшин М. В., Попович І. М. Правове положення підозрюваного у досудовому розслідуванні. Південноукраїнський правничий часопис. 2018. № 4. Ч. 2. С. 100–102.
↑Уголовно-процессуальный кодекс ФРГ / Пер. Германского Фонда международного правового сотрудничества и Организации безопасности и сотрудничества в Европе. Дніпропетровськ: Юридична академія МВС, 2004.
↑Тертишник В. М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі: монографія. Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2002. С. 88-89.
↑Тертишник В. М. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. Вид. 21-ше, доповн. і перероб. Київ: Алерта, 2024. С. 104. ISBN 978-617-566-823-8
