Свєтлов Михайло Аркадійович

Михайло Аркадійович Свєтлов
Михаил Аркадьевич Светлов
Ім'я при народженні	Шейнкман
Народився	4 (17) червня 1903(1903-06-17) Катеринослав, Російська імперія
Помер	28 вересня 1964(1964-09-28) (61 рік) Москва, РРФСР, СРСР ·рак легень
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Національність	український єврей
Діяльність	поет, драматург, перекладач
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], поезія[1], драма[1], журналістика[1] і воєнна журналістика[1]
Alma mater	МДУ
Заклад	Літературний інститут імені Горького
Мова творів	російська
Жанр	поезія
Автограф
Учасник	німецько-радянська війна
Премії	Премія Ленінського комсомолу (1972)
Свєтлов Михайло Аркадійович у Вікісховищі

|Lib= |Член КПРС:=

Миха́йло Арка́дійович Свєтло́в або Світлов (рос. Михаи́л Арка́дьевич Светло́в, справжнє ім'я — Мотл Аронович Ше́йнкман, 4 (17) червня 1903(19030617), Катеринослав (нині Дніпро, Україна), Російська імперія — 28 вересня 1964, Москва, СРСР) — російський радянський поет, драматург і перекладач єврейського походження.

Народився в місті Катеринославі (нині Дніпро, Україна), в родині ремісника Арона Боруховича Шейнкмана (1872—1939) і Рахілі Іллівни Шейнкман (уродженої Геронімус, 1873—1949).

Перекладав вірші українських поетів. Зокрема, переклав поезії Тараса Шевченка «Хустина», «Муза», «Ой умер старий батько»^[2] тощо (опубліковано у виданні Шевченка «Избранные произведения», Москва — Ленінград, 1939).

Оспівував героїку і звитягу учасників Революції 1917—1920х рр., перш за все «червоних» («червоного козацтва»), так само як анархокомуністів Іспанії і Південної Америки. Деякі вбачають в його творах оспівування творчості українських анархокомуністів (махновців), звертання до тематики козацтва, Степу, легендарного народного Царства Христового (Світлого Майбутнього).

1967 — Ленінська премія (посмертно) за книгу «Вірші останніх років».

Нагороджений орденом «Червоної Зірки», іншими орденами, медалями, серед них «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною» тощо.

• 3483 Свєтлов — астероїд, названий на честь літератора^[3].

• Меморіальна дошка в м. Дніпрі на вулиці Старокозацькій, де з 1921 по 1923 рік мешкав поет (демонтована — 29.12.2024)^[4].
• Дніпропетровська обласна бібліотека для молоді імені М. Свєтлова;
• бібліотека-філія № 8 ім. М. Свєтлова у м. Краматорську Донецької області.

• Крук І. Т. Свєтлов Михайло Аркадійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 54—55.
• Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 198.

• Свєтлов Михайло Аркадійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 666.