Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Секст Юлій Фронтін

Секст Юлій Фронтін
лат. Sextus Iulius Frontinus Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився30[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нарбонська Галлія, Римська імперія
Помер103[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих або 103[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, державний службовець, письменник, інженер-будівельник, інженер, військовослужбовець, архітектор
Знання мовлатина[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusDe aquaeductud Редагувати інформацію у Вікіданих і Стратегеми Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаконсул-суффект Редагувати інформацію у Вікіданих, римський губернатор Редагувати інформацію у Вікіданих, римський губернатор Редагувати інформацію у Вікіданих і консул Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриJulia Frontinad Редагувати інформацію у Вікіданих
Дітиdaughter of Sextus Julia Frontinad Редагувати інформацію у Вікіданих

Секст Юлій Фронтін (лат. Sextus Julius Frontinus; близько 30 року — 103 рік) — давньоримський письменник, політичний, державний і військовий діяч Римської імперії, консул 100 року, консул-суффект 73 і 98 років.

Біографія

Стратегематон Фронтіна, видання 1888.

Народився приблизно у 40 році імовірно в Нарбоні (суч. Нарбонн) в сім'ї провінційного аристократа. Його молодість припала на досить бурхливий період в історії Риму — досить сказати, що він застав терор Калігули, правління Нерона і громадянську війну, що відбулася за цим.

У 5864 роках Фронтин служив у Вірменії командиром одного з кавалерійських загонів. Там римська армія під командуванням Гнея Доміція Корбулона вела бойові дії. Згодом він включив живі приклади цієї війни у свій твір «Стратегематон».

Під час правління Гальби отримав звання сенатора, у 70 році, при Веспасіані обійняв посаду міського претора Риму. 73 року став консулом-суффектом, у 74 році направлений як легат (намісник) у провінцію Британія. На посаді легата домігся чималих успіхів, зокрема розгромив силурів.[6] У 78 році був змінений на посаді намісника Агріколою. У 86-87 роках. Фронтін призначений проконсулом Малої Азії. Чим Фронтін займався в наступні 10 років невідомо.

У 97 році новий імператор Нерва призначив Фронтіна доглядачем міського водопроводу Риму. Це була абсолютно незнайома область для Фронтіна, однак він не тільки глибоко вникнув у свої нові обов'язки, а й написав про це книгу.

У 98 році був вдруге призначений консулом-суффектом, у 100 році став ординарним консулом разом з Траяном. Останніми роками життя став жерцем-авгуром[7], помер у 103 році.

Твори

  • De aquaeductu urbis Romae
  • Strategematicon libri III
  • De re militari

Примітки

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya