Сила Сибіру
Сила Сибіру (рос. Сила Сибири) (раніше відомий як газогін Якутія-Хабаровськ-Владивосток) — газогін у Східному Сибіру для транспортування природного газу з Республіки Саха (Якутія) в Приморський край і далекосхідні країни. Відкриття відбулося 2 грудня 2019 року[1]. Історія29 жовтня 2012 року президент Володимир Путін доручив генеральному директорові Газпрому розпочати будівництво газогону[2]. 21 травня 2014 року, Росія і Китай підписали 30-річний газовий контракт, який був необхідний для здійснення проєкту. Будівництво було оголошено розпочатим 1 вересня 2014 року в Якутську президентом Путіним і віцепрем'єром Китаю Чжан Гаолі[3][4]. Будівництво газогону з Владивостоку в Китай мало початися 2015 року[5]. Проте у грудні 2015 Газпром скасував тендер на побудову 4 ділянок загальною довжиною 822 кілометри (половина трубопроводу до Іркутська)[6][7]. Відкриття газогону відбулося 2 грудня 2019 року. Технічна характеристикаКошторисна вартість газогону 770 млрд рублів, а інвестиції у видобуток газу становитимуть 430 млрд рублів[2]. Передбачається ввести в експлуатацію до 2019 року[8]. Потужність 56-дюймового (1400 мм) газогону до 61 млрд м³/рік природного газу[9]. 38 млрд м³/рік має постачатися в Китай.[8][10] МаршрутГазогін матиме приблизно 3200 км завдовжки від Чаяндинського нафтогазоконденсатного родовища в Якутії до споживача. Він буде частково реалізовуватися в рамках комплексного коридору другої черги нафтогону Східний Сибір-Тихий океан[11]. В Хабаровську газогін буде з'єднано з газогоном Сахалін-Хабаровськ-Владивосток. Разом, ці газогони будуть постачати газ на планований завод скрапленого природного газу, який вироблятиме скраплений природний газ на експорт в Японію, і планований нафтохімічний комплекс у Приморському краї[11][12][13]. Також має бути побудовано газогін в Північний Китай. Крім того, проєкт включає в себе 800 км газогону з Якутії в Іркутськ. Джерела живленняГазогін має постачати газ з Чаяндинського родовища в Якутії[14]. Родовище має дати газ, як очікується, у 2019 році[8] пізніше Ковиктинське родовище, що введуть в експлуатацію до 2021, буде під'єднано до газогону[8][15]. В цьому випадку споживачі зможуть отримувати до 25 млрд м³/рік природного газу[16]. Серед можливих додаткових джерел планується залучення газу з Юрубчено-Тохомського та Собінського родовищ. КритикаНизкою експертів виказувалася думка, що проєкт більше політичний, ніж економічний, тому навіть сам факт будівництва ставився під питання. Так, у вересні 2014 року Китай відмовився дати аванс 25 млрд доларів[17][18]. Див. такожПримітки
Посилання |